Реферат По Информационно-консультативному обеспечению АПК

Якими нормативними актами регламентується діяльність сільськогосподарської дорадчої служби в Україні.

Законом України «Про стимулювання розвитку сільскогосподарства на період 2001-2004 років» визначено, що пріоритетний розвиток сільського господарства забезпечується завдяки розвитку мережі сільськогосподарських дорадчих служб.

Міністерством аграрної політики України, Української академії аграрних наук та Національним аграрним університетом 25 квітня 2001 року видано спільний наказ № 114/36/165 «Про становлення і розвиток мережі сільськогосподарських дорадчих служб в Україні», яким затверджено Концепцію становлення і розвитку сільськогосподарських дорадчих служб.

Міністерством юстиції України 10 жовтня 2003 року було зареєстровано Всеукраїнську громадську організацію «Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України», яка вирішує складні питання організаційного періоду в розвитку сільськогосподарського дорадництва.

17 червня 2004 року у другому читанні було прийнято Закон України № 1807-IV «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність», розроблений Міністерством аграрної політики та Інститутом аграрної економіки за участю

Сільськогосподарських дорадчих служб. Цей закон дає таке визначення.

Сільськогосподарська дорадча діяльність – це сукупність дій та заходів, спрямованих на задоволення потреб особистих селянських та фермерських господарств, інших сільськогосподарських підприємств усіх форм власності і господарювання, а також сільського населення у підвищення рівня знань та вдосконаленні практичних навичок ведення прибуткового господарювання.

На виконання статті 11 Закону України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність» Міністерством аграрної політики України 26 квітня 2005 року було видано наказ № 176 «Про затвердження Положення про кваліфікаційне свідоцтво сільськогосподарського дорадника та сільськогосподарського експерта-дорадника». Це Положення визначає порядок видачі, форму, зупинення дії та/або регулювання кваліфікаційного свідоцтва сільськогосподарського дорадника, сільськогосподарського експерта-дорадника та проведення кваліфікаційних іспитів.

Кабінетом Міністрів України 20 червня 2005 року схвалено концепцію Державної цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності на 2006-2009 роки.

На виконання статті 10 Закону України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність» щодо професійного навчання дорадників та експертів-дорадників Міністерством юстиції України 11 липня 2005 року було видано наказ № 311 «Про професійне навчання дорадників та дорадників-експертів».

Напями діяльності дорадчої служби.

Дорадчі служби-послуги які надаються субєктами системи консультування, субєктам господарювання, працюючим і проживаючим в сільській місцевості, органом самоуправління і виконавчої власті.

Сільська місцевість-території, які находяться за межами міст і являються зонами сільськогосподарського виробництва і сільської забудівлі.

Сільськогосподарська дорадча діяльність-совокупність дій і заходів направленних на задовільнення потреб Особистих Підсобних Господарств(ОПГ) і фермерських господарств, других сільськогосподарських підприємств всіх форм власності і сільського населення в підвищенні рівня знань і пидбанні практичних навиків господарювання на селі.

Сільськогосподарська дорадча служба-юридична особа незалежно від організаційно –правової форми, які виконують дорадчу діяльність, в складі якої працює не меньше трьої консультантів, яка пройшла реєстрацію і внесена в реєстр.

Сільськогосподарський дорадник-фізична особа, яка на профессійній основі виконує консультаційну діяльність і внесена в реєстр.

Сільськогосподарський експерт-дорадник-фізична особа, яка не на постійній основі надає консультації і має достатній кваліфікаційний і науковий рівень підготовки і внесений в реєстр.

Що таке дорадчий комітет

Дорадчий комітет - це формально організована група ініціативних, зацікавлених та відповідальних осіб, мешканців певного населеного пункту які працюють для того, щоб допомогти спеціалістам дорадчої служби у визначенні спільних та найбільш актуальних проблем сільськогосподарського виробництва, у складанні освітніх програм, які покликані вирішувати ці проблеми.

Слово "дорадчий" дослівно означає що, люди мають право лише обговорювати питання, а не вирішувати його. Однак, в системі сільськогосподарського дорадництва це слово використовується в значно ширшому розумінні, так як дорадчий комітет відіграє не пасивну, як витікає із тлумачення слова "дорадчий", а навпаки, надзвичайно активну роль – тобто допомогти дорадчій службі у визначенні і вирішенні проблем села.

Мета створення та діяльності дорадчого комітету

В країнах, що мають розвинуте громадянське та демократичне громадянське суспільство, дорадчі комітети є загальноприйнятою формою роботи в усіх організаціях та установах. Дорадчі комітети для організації є одним із найкращих механізмів отримати допомогу та мати зворотній зв'язок із громадськістю.

Крім цього необхідно зазначити, що члени комітетів які залучені в роботі дорадчої служби, жертвують для спільної справи свій час, вкладають свою енергію та ентузіазм, забезпечують професійну експертизу під час планування та виконання освітніх програм.

До комітетів найчастіше вибирають тих людей, які мають відповідні знання, здібності у плануванні та роботі з людьми і які пропорційно представляють людей громади з типовим демографічними характеристиками або типовими інтересами (спільне географічне місце проживання, певний вік і досвід; це можуть бути представники особистих селянських і фермерських господарств, наукових сільськогосподарських установ, вчених-дослідників, органів місцевого самоврядування).

Наприклад, якщо в певному селі більшість жителів мають похилий вік, то і до комітету потрібно обирати представника або представників похилого віку. Або, якщо передбачається проведення навчання для фермерів з питань розвитку овочівництва - то створюється відповідний дорадчий комітет, до якого запрошуються кращі овочівники.

Може бути кілька типів комітетів, які функціонують одночасно. Один з них може бути загального характеру, який визначає і вирішує регіональні проблеми чи питання розвитку громади, інші галузевого напрямку. Останні можуть бути як окремими структурами, так і можуть функціонувати як підкомітети загального (основного) дорадчого комітету.

Окрему роль відіграють наукові дорадчі комітети, куди запрошуються для роботи вчені провідних наукових установ, навчальних закладів, прогресивні фермери. Вони визначають, розробляють і впроваджують раціональні програми наукового напрямку, наповнюють і використовують базу даних наукових досліджень, приймають участь в оцінці впроваджень наукових розробок у виробництво, які спрямовані на підвищення ефективності виробництва, зберігання, переробку і реалізацію продукції аграрного сектора економіки.

Оптимальний склад учасників комітету, який забезпечує найбільш ефективну його роботу - 5-11 чоловік.

Дорадчі комітети створюються як на тривалий час (2-3 роки - типу регіонального), так і на більш короткий термін, коли необхідно вирішити якусь нагальну проблему.

Загальне керівництво роботою комітетів здійснюють спеціалісти дорадчої служби.

Як уже зазначалось, мета існування та діяльності комітету є досить важливим аспектом його роботи. Якщо добре визначеної мети діяльності комітету немає - комітет швидко припинить свою роботу, тому що члени комітету будуть пасивними і своєю поведінкою заблокують усю роботу, або комітет створить (визначить) свою власну мету, яка може мати конфліктний, невідповідний характер по відношенню до цілей і напрямків програми та організації в цілому.

Для чого створюється дорадчий комітет

Цілі створення та роботи дорадчого комітету можуть бути наступними:

1.  Планування певного освітнього заходу або комплексу заходів у вигляді певної програми. Наприклад, передбачається проведення дня поля для фермерів. В такому випадку доцільно створити дорадчий комітет і провести його засідання із запрошенням тих, хто задіяний до організації проведення заходу, залучивши при цьому представників цільової аудиторії, тобто фермерів.

2.  Поточний контроль за виконанням певної програми або робіт. Наприклад, проводяться бухгалтерські курси для фермерів. При цьому в процесі навчання доцільно було б провести засідання дорадчого комітету і з'ясувати думку щодо існуючих успіхів та проблем які виникають в процесі навчання.

3.  Підсумковий аналіз та оцінка. Наприклад, після проведення дня поля зібрати засідання дорадчого комітету і з'ясувати позитивні та негативні аспекти проведення заходу з метою внесення в майбутньому необхідних коректив.

В процесі планування освітніх заходів та проблем дорадчий комітет, при належній організації його роботи, повинен виконувати такі важливі Функції:

визначення (виділення) пріоритетних потреб, проблем та ресурсів; підтвердження доцільності та коректності рішень, попередньо підготовлених працівниками дорадчої служби; формування суспільної думки та поширення в суспільстві інформації щодо програми яка виконується, а також роботи дорадчої служби; допомога у вирішенні окремих специфічних питань, що виникають в процесі виконання освітньої програми; допомога спеціалістам дорадчої служби в оцінці виконання програм чи освітньої програми.

В процесі діяльності, як правило, використовують два основних типи дорадчих комітетів: постійні та тимчасові.

Постійні дорадчі комітети відповідають за планування, хід виконання та оцінку ефективності програми.

Тимчасові комітети формуються на невизначений та короткий період часу з метою виконання певного завдання тактичного характеру.

Здавалося б, що замість формування комітетів (що організаційно складніше) можна просто проводити зустрічі та наради. Однак дорадчі комітети, як засіб організації робіт по плануванню, виконанню та оцінці програми, у порівняні із зборами або зустрічами, мають суттєві переваги.

Серед них можна виділити наступні:

розмір: встановлено, що ефективні результати роботи інтелектуального характеру можна отримати, якщо розмір групи людей знаходиться в межах 5-12 чоловік. Збори мають, як правило, значно більшу кількість учасників, а кількісно невеликий розмір комітетів дозволяє кожному з його членів зробити максимально можливий внесок для досягнення кінцевого результату спільної роботи; незаформалізованість: процедура роботи може бути не заформалізованою з одночасним визначенням кількох основних правил роботи комітету; формування: якщо членів комітету обирати на основі певних інтересів та мотивів, процес залучення людей до комітету значно спрощується; спілкування: проблематичні або конфіденційні теми в малій групі обговорювати простіше і зручніше; порядок роботи: для меншої групи простіше скласти графік та порядок проведення засідань; функціонування: комітети можуть працювати ефективніше, ніж великі групи, оскільки його члени через регулярну участь в роботі комітету вдосконалюють свої навички спільної роботи з іншими.

Організація та порядок проведення Дня Поля

День поля є одним із методів передачі інформації, поширення нових технологій. Це—універсальний метод у діяльності агро-консалтингового формування. Але такі практичні заняття по­требують багато часу, людських ресурсів, устаткування і мате­ріалів, тому проведення Дня поля має бути добре продуманим, спланованим та організованим.

Організація Дня поля (екскурсія в полі)

У світовій літературі ми знаходимо факти, які підтверджують привабливість днів поля для первинних товаровиробників. Із незапам'ятних часів фермер підглядає через паркан за своїм су­сідом, щоб дізнатися, що той робить і чому його господарство успішніше. День поля, який широко використовують консуль­танти, як один із методів передачі інформації, впровадження і поширення інноваційних технологій, є не що інше, як органі­зована можливість заглянути через паркан до сусіда. Може то­му він дуже популярний серед фермерів.

Порівняно з іншими прийомами і методами роботи з товарови­робниками, які використовують консультанти, День поля має такі переваги.

1.  Надає можливість фермерам відволіктися від добре відомо­го і може навіть набридлого оточення, повсякденної рутин­ної роботи з метою одержання позитивного досвіду госпо­дарювання з перших рук, тобто від таких самих фермерів. У роботі консалтингової служби це чудовий метод змінити ставлення первинного товаровиробника до досягнень науки й інноваційного процесу.

2.  На відміну від заздалегідь підготовленої лекції або вистав­ки, де демонстраційні експонати уважно і завчасно відібрані, екскурсія в полі дозволяє фермеру безпосередньо одержати певну інформацію. Таку різноманітну інформацію фермер швидше сприймає, ніж отриману на лекції, а сама інформа­ція стає більш аргументованою.

3. Фермер має можливість більше поспілкуватися з людьми поза фермерським господарством, поліпшити взаємини, роз­ширити свій кругозір, може ненав'язливо вплинути на мо­тивацію товаровиробника.

Планування Дня поля

Для проведення Дня поля потрібно враховувати такі три ос­новні аспекти:

♦ День поля — найважливіший метод навчання товаровироб­ників;

♦ проведення Дня поля пов'язане з вирішенням ряду техніч­них проблем, а саме: організація транспорту, підбір місць екскурсії, виготовлення рекламних матеріалів тощо;

♦ у діяльності агроконсалтингової служби День поля є мето­дом навчання, потрібно оцінити його ефективність, виявити переваги і недоліки.

Мета проведення Дня поля. Перший крок у плануванні Дня по­ля — визначення його мети, насамперед, це навчання фермерів. Далі слід визначитися з тим, хто буде навчатися і чого навчати­муть. Для одержання відповідей на ці питання потрібно вивчи­ти потреби й інтереси тих, хто навчається. Інтереси тих, хто навчається, в плані проведення Дня поля мають розміщуннтиси в логічному порядку. Це дасть змогу реалізувати мету навчання.

Місце проведення Дня поля. Для успішної реалізації поставле­ної мети слід ретельно підібрати одне або кілька раціональних місць його проведення. Працівники агроконсалтингової служ­би повинні добре знати ті господарства, які вони показувати­муть фермерам та іншим відвідувачам, із якими зустрічатимуть­ся й обмінюватимуться досвідом роботи. Вони мають поперед­ньо відвідати місця екскурсії й спрогнозувати (уявити), як від-реагують учасники екскурсії на певний об'єкт, що може їх заці­кавити, які запитання вони ставитимуть, на яких технологічних прийомах слід акцентувати увагу, а які розглянути побіжно. Приймаюча сторона (власник сільськогосподарського підпри­ємства). Насамперед потрібно одержати згоду власника на від­відування його господарства групою, що навчається. Але крім цього консультант має визначитись, як організувати цей візит. Потрібно з'ясувати, хто буде пояснювати в ході екскурсії — сам фермер (господар), член його родини або консультант. З по­гляду довіри відвідувачів до того, що їм показують, найкраще, якщо пояснювати, проводити екскурсію буде фермер, який знає своє господарство. Проте іноді трапляється, що господар не-красномовний і його розповідь може бути непереконливою. Тоді консультант має заздалегідь надати господарю докладну ін­формацію про відвідувачів, їх інтереси тощо, щоб він зміг під­готуватися до зустрічі.

Кількість учасників. Після того, як працівник агроконсалтин­гової служби визначив місця проведення екскурсій, слід визна­чити кількість його учасників. На це впливають такі чинники.

1. Площа передбачуваних до огляду ділянок, з тим щоб учас­ники могли на них вільно розташуватися, побачити демон­страційні ділянки, а також добре чути інформацію, яку пові­домляють.

2.  Місткість транспортних засобів, на яких учасників достав­лятимуть до місць показу і назад.

3.  Кількість помічників консультанта у проведенні Дня поля.

Підготовка проведення Дня поля

Для успішного проведення Дня поля, потрібно скласти план його підготовки. Умовно позначимо день проведення екскурсії літерою «Е». Якщо Е — день проведення екскурсії, підготовку до нього треба розпочати принаймні за 5 тижнів. У цьому разі початок підготовки робочого плану умовно позначимо Е-день мінус 35.

Е-день мінус 35. У зазначений день потрібно провести нараду зі співробітниками агроконсалтингової служби, які працюють із фермерами — можливими учасниками Дня поля, з метою ви­рішення таких питань.

1.  Чи є можливість і чи є зацікавлені в проведенні Дня поля?

2.  Кого з фермерів запросити для участі в цьому заході?

3.  Скільки фермерів потрібно запросити?

4.  Які побажання фермерів щодо проведення Дня поля?

Е-день мінус 30. Слід підготувати потрібні навчальні матеріа­ли: лекції, брошури, запитання для дискусії рекламні матеріа­ли тощо. У цей період варто підготувати певні друковані мате­ріали, які передбачається роздати учасникам Дня поля, зокрема карту маршруту, імена можливих спонсорів заходу тощо.

Е-день мінус 20. У цей період треба відвідати кожний з об'єк­тів запланованого маршруту, отримати згоду власників госпо­дарств, обговорити з ними організаційні моменти:якы поля показати, час прибуття і від'їзду тощо. У разі потреби обговоріть з іншими фахівцями-консультантами розклад Дня поля, про­граму його проведення, маршрут тощо. Слід підготувати копії програми і надіслати їх фермерам, які бажають взяти участь у Дні поля та зробили реєстраційний внесок. Ще раз потрібно уточнити такі питання:

Б-день мінус 15. До цього часу в офіс агроконсалтингової служ­би вже надійшли відповіді від фермерів щодо кількості учасни­ків. Слід додати до загальної кількості 20 % резервних місць і замовити транспорт. Потрібно також уточнити з водіями транс­порту маршрут і час, відведений на екскурсію. Якщо передба­чено зупинку на відпочинок у ресторані або в інших громад­ських місцях, треба домовитися з їхніми керівниками, щоб вони знали точну кількість відвідувачів і час прибуття. Це дозволить уникнути непередбачених ситуацій і зберегти гарний настрій учасників.

Е-день мінус 10. До цієї дати весь навчальний і демонстрацій­ний матеріал, плакати, стенди, покажчики тощо мають бути го­тові. Потрібно перевірити їхню комплектність й організувати доставку цих матеріалів у місця, визначені для показу.

Е-день мінус 5. Доцільно вдруге відвідати господарства, де бу­де проведено екскурсію. Потрібно нагадати їхнім господарям про дату і час приїзду гостей. Разом із ними треба визначити місця встановлення рекламних щитів і потрібних покажчиків.

Е-день мінус 1. Слід перевірити готовність транспорту, наяв­ність матеріалів, які потрібно взяти з собою. Дізнайтеся, якою буде погода. Встановіть покажчик місця збору і від'їзду.

Організаційні заходи для проведення Дня поля

Якщо всі заходи підготовлено вчасно, то екскурсію товарови­робників буде проведено на належному рівні. Проте в останні хвилини можуть виникнути непередбачені обставини, що нега­тивно впливатимуть на виконання запланованої програми. По­трібно по змозі передбачити, запобігти появі таких ситуацій, які так чи інакше вплинуть на проведення Дня поля. З цією ме­тою слід запланувати такі дії.

1.  Необхідно бути на місці збору учасників Дня поля трохи ра­ніше за призначений час, для того щоб зустріти і привітати учасників.

2.  Потрібно мати при собі список учасників і провести їхню реєстрацію.

3.  Від'їзд з місця збору слід почати вчасно відповідно до пла­ну. Затримання від'їзду з одного пункту до іншого хоча б один раз веде до затримання виконання всієї програми ек­скурсії.

4.  Під час переїзду обов'язково знаходьтеся в автобусі разом із учасниками, слухайте, про що вони говорять і, якщо пот­рібно, беріть участь у цій бесіді.

5.  Деякі учасники можуть направлятися на екскурсію власним транспортом. Слід уточнити з ними місце, де потрібно заче­кати інших учасників екскурсії.

6.  Виявляйте увагу і повагу до господаря підприємства, яке відвідуєте разом із учасниками екскурсії. Потрібно зверну­тися до учасників екскурсії з проханням бути уважними, не пошкоджувати рослини в полі, не зривати фрукти й овочі. Якщо двері в будинок або виробниче приміщення зачинені, майте на увазі, що господар не хоче, щоб заходили туди без його дозволу.

7.  Вживайте заходів, щоб учасники екскурсії не розходилися занадто далеко по полю. Краще, якщо група буде складати­ся не більше ніж з 20 осіб, учасники триматимуться разом, щоб легше було усе побачити і почути, не витрачаючи за­надто багато часу на огляд.

8.  Якщо група виходить із приміщення на відкрите місце, роз­міщуйте її так, щоб усі учасники бачили і чули вас, а також господаря ферми (щоб сонячні промені не світили людям в очі, а вітер не відносив убік слова). Було б краще, якби ви ма­ли портативний мікрофон.

9. По завершенні візшу обов'язково подякуйте господарю в при­сутності екскурсантів за гостинність і сприяння в проведен­ні Дня поля.

10. Якщо учасники бажають зробити невелику перерву на обід у незапланованому місці, попередьте господаря наступної ферми, куди запланований візит групи, про зміну часу її прибуття.

11. Після кожної зупинки перевіряйте, щоб усі учасники повер­нулися в автобус.

12. Якщо учасники пересуваються з місця на місце в одному ав­тобусі, використовуйте час переїздів для запитань і відпові­дей, а якщо потрібно, то і для проведення короткої дискусії. Якщо ж група пересувається в декількох автобусах, дору­чіть своїм помічникам робити те саме.

13. До завершення екскурсії (під час останньої зупинки) слід підбити підсумки, що вдалося побачити і почути під час ек­скурсії. При цьому відповідайте на запитання учасників на­стільки докладно, наскільки дозволяє час і згода учасників екскурсії.

Роздайте наявні додаткові матеріали щодо проведеного Дня по­ля. Подякуйте екскурсантів за участь у Дні поля і попрощайте­ся з ними.

Закріплення результатів Дня поля

Якщо День поля застосовують як метод роботи консультантів для зміни традиційних підходів у фермерській діяльності та за­сіб підвищення продуктивності ведення фермерського госпо­дарства, потрібно незабаром після його проведення закріпити одержані результати. Основний принцип, покладений в основу подальшого закріплення результатів полягає в тому, щоб визна­чити можливість застосування нових технологій на практиці.

Отже, після проведення Дня поля, скажімо через тиждень або пізніше, слід зв'язатися з учасниками екскурсії, щоб з'ясувати

Нерозв'язані проблеми і запитання, які ускладнюють їх дії що­до впровадження одержаних знань. Якщо група була невели­кою, найліпше відвідати ферми, господарі яких брали участь у Дні поля. Для великої групи можна використати метод групо­вої дискусії, обговорення тощо. Організація таких зустрічей на­дає додаткових переваг.