1. Цим Порядком встановлюється механiзм розмежування земель права державної i комунальної власностi в Українi.

2. Розмежування земель права державної i комунальної власностi полягає у здiйсненнi органiзацiйних i правових заходiв щодо визначення i передачi земельних дiлянок iз державної власностi у комунальну.

3. Iз земель права державної власностi у власнiсть територiальних громад сiл, селищ, мiст передаються:

А) землi загального користування населених пунктiв (майдани, вулицi, проїзди, шляхи, набережнi, пляжi, мiськi сади, парки, лiсо-, гiдропарки, сквери, бульвари, мiсця знешкодження та утилiзацiї вiдходiв тощо);

Б) землi житлової забудови, земельнi дiлянки пiд готелями, гуртожитками, а також земельнi дiлянки, призначенi для житлової забудови згiдно з мiстобудiвною документацiєю;

В) землi пiд об’єктами соцiально-культурного призначення:

Пiд закладами освiти — дошкiльними навчальними закладами, середнiми закладами освiти, закладами освiти для громадян, якi потребують соцiальної допомоги та реабiлiтацiї, позашкiльними закладами освiти, професiйно-технiчними закладами освiти, комунальними i приватними вищими закладами освiти, закладами пiслядипломної освiти;

Пiд установами охорони здоров’я, соцiального забезпечення — санiтарно-профiлактичними, лiкувально-профiлактичними, фiзкультурно-оздоровчими, закладами охорони здоров’я (фельдшерсько-акушерськими або фельдшерськими пунктами, полi-клiнiками, диспансерами, амбулаторiями, лiкарнями, станцiями швидкої медичної допомоги, аптеками, будинками-iнтернатами тощо);

Пiд установами вiдпочинку — туристичними базами, дитячими та молодiжними, туристично-оздоровчими таборами, туристичними притулками, пансiонатами, базами вiдпочинку, мотелями, кемпiнгами, яхт-клубами, стацiонарними i наметовими туристично-оздоровчими таборами, будинками рибалок i мисливцiв, дитячими туристичними станцiями;

Пiд фiзкультурно-спортивними спорудами — спортивними залами, басейнами, стадiонами;

Пiд культурно-освiтнiми, мистецькими установами — клубами, палацами, кiнотеатрами, вiдеозалами, театрами, музеями, концертними залами, цирками, унiверсальними спортивно-видовищними залами, бiблiотеками, а також культовими спорудами;

Пiд пiдприємствами торгiвлi, громадського харчування та побутового i комунального обслуговування — магазинами, пунктами прийому вторинної сировини, торговельними центрами, ринками; їдальнями, кулiнарiями, кафетерiями, ресторанами, хiмчистками, пральними, лазнями, саунами; пожежними депо, бюро похоронного обслуговування i траурних обрядiв, крематорiями i кладовищами;

Пiд банкiвськими установами, юридичними консультацiями, нотарiальними конторами, комунальними i приватними проектними та конструкторськими установами;

Г) землi пiд об’єктами iнженерного обладнання в межах населених пунктiв (водопостачання i каналiзацiї, центрального гарячого водопостачання тощо), а також об’єктами електро - i теплопостачання;

Ґ) землi пiд пiд’їзними залiзничними шляхами, спорудами i пристроями рiзних видiв мiжселищного i примiського транспорту для обслуговування пасажирських i вантажних перевезень, включаючи землi пiд станцiями технiчного обслуговування, автозаправними станцiями, автостоянками, мийними пунктами тощо;

Д) землi таксомоторних, автобусних i тролейбусних паркiв, трамвайних депо i депо метрополiтену;

Е) земельнi дiлянки промислових пiдприємств комунальної та приватної форми власностi;

Є) землi пiд об’єктами культурної спадщини:

Пiд археологiчними об’єктами — пiд городищами, курганами, залишками стародавнiх поселень, стоянок, укрiплень, вiйськових таборiв, виробництв, iригацiйних споруд, шляхiв, могильникiв, культовими мiсцями i спорудами, мегалiтами, наскельними зображеннями, дiлянками iсторичного культурного шару, полями давнiх битв, рештками життєдiяльностi людини, що мiстяться пiд водою, за винятком тих, що мають нацiональне та загальнодержавне значення;

Пiд iсторичними об’єктами — пiд будинками, спорудами, їх комплексами (ансамблями), окремими похованнями та некрополями, визначними мiсцями, пов’язаними з важливими iсторичними подiями, з життям та дiяльнiстю вiдомих осiб, культурою та побутом народiв, за винятком тих, що мають нацiональне та загальнодержавне значення;

Пiд об’єктами монументального мистецтва — пiд об’єктами, на яких розташованi твори образотворчого мистецтва, як самостiйнi (окремi), так i тi, що пов’язанi з архiтектурними, археологiчними чи iншими пам’ятками або з утворюваними ними комплексами (ансамблями), за винятком тих, що мають нацiональне та загальнодержавне значення;

Пiд об’єктами архiтектури та мiстобудування — пiд iсторичними центрами, вулицями, кварталами, площами, архiтектурними ансамблями, залишками давнього планування та забудови, окремi архiтектурнi споруди, а також пов’язанi з ними твори монументального, декоративного та образотворчого мистецтва, за винятком тих, що мають нацiональне та загальнодержавне значення;

Ж) землi пiд об’єктами природно-заповiдного фонду (пiд заказниками, пам’ятками природи, ботанiчними садами, зоологiчними парками, дендрологiчними парками та парками — пам’ятками садово-паркового мистецтва, ландшафтними парками), якi не мають загальнодержавного значення;

З) землi лiсового фонду в межах населених пунктiв;

И) землi пiд водними об’єктами мiсцевого значення (поверхневими водами, якi знаходяться i використовуються в межах однiєї областi i якi не вiднесенi до водних об’єктiв загальнодержавного значення; природними водоймами (озерами), болотами, водотоками (рiчками, струмками);

I) земельнi дiлянки, якi використовуються для забезпечення дiяльностi органiв мiсцевого самоврядування;

Ї) земельнi дiлянки iз земель сiльськогосподарського призначення, що перебувають у державнiй власностi i використовуються для ведення особистих селянських господарств, сiнокосiння та випасання худоби, садiвництва, городництва.

4. У процесi розмежування у державнiй власностi залишаються землi:

А) атомної енергетики та космiчної системи;

Б) оборони, крiм земельних дiлянок пiд об’єктами соцiально-культурного, виробничого та житлового призначення;

В) пiд об’єктами природно-заповiдного фонду та iсторико-культурними об’єктами, що мають загальнодержавне значення;

Г) пiд водними об’єктами загальнодержавного значення;

Ґ) якi використовуються для забезпечення дiяльностi Верховної Ради України, Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України, iнших органiв державної влади, Нацiональної академiї наук України, державних галузевих академiй наук;

Д) зон вiдчуження та безумовного (обов’язкового) вiдселення, що зазнали радiоактивного забруднення внаслiдок Чорнобильської катастрофи;

Е) пiд береговими смугами водних шляхiв, вiднесених до водних об’єктiв загальнодержавного значення;

Є) сiльськогосподарського призначення, якi використовуються для ведення товарного сiльськогосподарського виробництва, державних сiльськогосподарських та лiсогосподарських науково-дослiдних установ, навчальних закладiв та дослiдних господарств, учбових господарств навчальних закладiв, державних сортовипробувальних станцiй i сортодiльниць, елiтно-насiнницьких i насiнницьких господарств, державних племiнних заводiв i господарств, конезаводiв, а також землi лiсового фонду поза межами населених пунктiв;

Ж) iз затвердженими запасами корисних копалин;

З) пiд державними пiдприємствами, установами, органiзацiями — вищими закладами освiти, закладами пiслядипломної освiти; науково-медичними закладами охорони здоров’я, госпiталями, санаторно-курортними, оздоровчими установами; проектними i конструкторськими установами; об’єктами зв’язку, радiомовлення, телебачення; промисловими пiдприємствами та iншими державними об’єктами нерухомого майна, що не пiдлягають приватизацiї; пасажирськими залiзничними станцiями, автовокзалами i автостанцiями, мiськими аеровокзалами, рiчковими i морськими вокзалами, вантажними станцiями i дворами, перевалочними пунктами; станцiями, що обслуговують наливнi та iншi бази, тощо.

Землi права державної власностi, зазначенi у пiдпунктах “е”—“з”, можуть бути переданi у комунальну власнiсть виключно за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України.

5. Право на землю територiальних громад сiл, селищ, мiст (крiм мiст Києва i Севастополя, мiст республiканського та обласного значення) виникає пiсля затвердження меж земельних дiлянок комунальної власностi Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласними державними адмiнiстрацiями за погодженням з вiдповiдними органами мiсцевого самоврядування.

Право на землю територiальних громад мiст Києва i Севастополя, мiст республiканського та обласного значення виникає пiсля затвердження меж земельних дiлянок комунальної власностi Кабiнетом Мiнiстрiв України за погодженням з вiдповiдними органами мiсцевого самоврядування.

6. Межi земельних дiлянок права державної власностi iз земель, визначених пунктом 4, крiм земельних дiлянок пiд об’єктами нерухомого майна, яке перебуває у сферi управлiння районних державних адмiнiстрацiй, визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Межi земельних дiлянок права державної власностi, на яких розмiщенi об’єкти нерухомого майна, що перебувають у сферi управлiння районних державних адмiнiстрацiй, визначаються Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласними, Київською i Севастопольською мiськими державними адмiнiстрацiями.

Межi земельних дiлянок сiльськогосподарського призначення, що перебувають у державнiй власностi за межами населених пунктiв, визначаються вiдповiдними районними державними адмiнiстрацiями, а в межах мiст Києва i Севастополя — вiдповiдно Київською та Севастопольською мiськими державними адмiнiстрацiями, в межах мiст республiканського та обласного значення — вiдповiдно Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим i обласними державними адмiнiстрацiями.

7. Пiдставою для органiзацiї робiт з розмежування земель права державної i комунальної власностi в межах населених пунктiв є рiшення про розмежування цих земель, що приймаються вiдповiдними сiльськими, селищними, мiськими радами за погодженням з органами виконавчої влади.

Пiдставою для органiзацiї робiт з розмежування земель права державної i комунальної власностi за межами населених пунктiв є рiшення про розмежування цих земель, що приймаються органами виконавчої влади за погодженням з вiдповiдними органами мiсцевого самоврядування.

8. Розмежування земель права державної i комунальної власностi здiйснюється в межах адмiнiстративно-територiальних утворень.

9. Проведення робiт, пов’язаних iз передачею земель права державної власностi у комунальну власнiсть, покладається на вiдповiднi державнi органи земельних ресурсiв.

10. Державнi органи земельних ресурсiв разом з мiсцевими державними адмiнiстрацiями та органами мiсцевого самоврядування вiдповiдно до пунктiв 3 i 4 формують земельнi дiлянки, якi можуть передаватись у комунальну власнiсть, а також тi, що залишаються у державнiй власностi.

Пiд час формування земельних дiлянок визначаються їх межi.

Iнструкцiя щодо формування земельних дiлянок пiд час розмежування земель права державної i комунальної власностi затверджується Держкомземом.

11. Видатки, пов’язанi з виконанням робiт щодо передачi земель права державної власностi у комунальну власнiсть, здiйснюються за рахунок коштiв вiдповiдних бюджетiв.