БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ В СИРОВАТЦІ КРОВІ СОБАК ПРИ ОСТЕОСАРКОМІ

У Статті Представлені Результати Біохімічних Досліджень При Двократному Обстеженні Собак З Остеолітичною І Остеопластичною Формою Остеосаркоми. Показано, Що При Остеопластичній Формі Остеосаркоми В Сироватці Крові Тварин Вищий Рівень Хондроїтинсульфатів І Активність Лужної Фосфатази. Активність кислої фосфатази вище при літичній формі. Результати дозволяють уточнити рентгенологічний тип остеосаркоми. Ключові слова: Остеосаркома, біохімічні дослідження, кисла фосфатаза, лужна фосфатаза, хондроїтинсульфати, проба Вельтмана. Вступ. За даними медичної літератури [1, 3, 4, 6] біохімічні методи широко застосовуються в діагностиці онкологічних захворювань, особливо на їх ранніх стадіях і при діагностиці пухлин різного виду і локалізації. Пухлини, у тому числі і саркома, надають на організм, як загальний, так і локальний вплив, у формі широкого спектру порушень, які часто реєструються біохімічними методами. Первинні пухлини і їх метастази приводять як до системних ефектів на рівні цілого організму, так і до локальних пошкоджень у вигляді деструкції тканин. Відносно пухлин у собак і зокрема остеосаркоми відомості в літературі обмежені. Разом з тим, вивчення динаміки біохімічних показників - маркерів пухлинного зростання, дозволило б уточнити диференційний діагноз при різних рентгенологічних типах остеосаркоми і дослідити патогенетичні ланки захворювання. Рентгенологічно виділяються три типи остеогенної саркоми (остеопластний, остеолітичний і змішаний). Всі вони характеризуються специфічними рентгенологічними ознаками. Так, наприклад, для літичної форми остеосаркоми характерні процеси остеодеструкції і пониження щільності кістки, тоді як для остеопластичної - надмірні проліферативні процеси і підвищення щільності кісткової тканини [5]. Метою роботи було дослідження в процесі розвитку остеосаркоми довгих трубчастих кісток собак, взаємозв'язоку між типом остеосаркоми, діагностованої рентгенологічно (літичний, остеопластичний), і біохімічними показниками, що відображають, як системні, так і локальні ефекти даних типів пухлини на організм тварини. Матеріал і методи. Для здійснення намічених цілей були використані 21 хворий собака з остеосаркоматозними поразками довгих трубчастих кісток, які © Синяговська К. А., 2008 Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С. З. Ґжицького Том 10 № 2(37) Частина 1, 2008 280 поступали до клініки кафедри хірургії ХДЗВА. Всі собаки підлягали загальноприйнятим клінічним методам дослідження для визначення їх загального клінічного статусу, а також рентгенографії уражених кісток кінцівок в двох проекціях рентгенапаратом «Siemens» на рентгенівську плівку типа РП - 1С, з подальшою її обробкою в рекомендованих розчинах. Також було проведено біохімічні дослідження зразків сироватки крові які забирали двічі - під час вступу до клініки і безпосередньо перед евтаназією. Терміни між первинним і вторинним прийомом тварини склали від 20 до 40 днів. До первинного звертання собаки не підлягали ніякому лікуванню. У сироватці крові визначали вміст сіалових кислот, глікопротеїнів, загального білку, кальцію, хондроїтинсульфатів, активність лужної і кислої фосфатази, гаптоглобіну, а також пробу Вельтмана за універсальними біохімічними методами [3]. Результати дослідження. Було обстежено 21 собаку у віці від 5 до 8 років різних порід, з остеосаркомою. Після клінічного і рентгенологічного досліджень були виявлені остеолітичний тип остеосаркоми в 11 випадках і остеопластичний варіанти остеосаркоми у 10 випадках. Результати біохімічних досліджень представлені у таблиці. Таблиця. Вміст біохімічних показників в сироватці крові собак при літичному і остеопластичному типах остеосарком довгих трубчастих кісток в динаміці спостереження (М±m) Час дослідження Тип остеосаркомі сіалові кислоти, од. глікопротеїни, од. загальний білок, г/л. кальцій, ммоль/л. хондроітинсульфати, г/л. лужна фосфатаза, од. Бод. кисла фосфатаза, од. Бод. гаптоглобін, г/л. Вельтмана, проб.№ Остеоліти чна форма 242,6 ± 7,46 0,63 ± 0,02 66,8 ± 1,29 2,4 ± 0,04 0,28 ± 0,02 6,1 ± 1,02 7,7 ± 0,19 1,2 ± 0,09 6,5 ± 0,24 Первинний прийом (I) Остеопла стична форма 223,5 ± 12,5 0,65 ± 0,03 73,2** ± 1,27 2,4 ± 0,05 0,36**± 0,02 9,5 ± 1,66 4,1** ± 0,56 0,9 ± 0,13 6,0 ± 0,29 Остеоліти чна форма 264,7*± 5,61 0,82*± 0,01 65,3 ± 1,28 2,5 ± 0,05 0,37* ± 1,01 6,5 ± 1,07 10,4* ± 0,35 1,5* ± 0,93 5,2* ± 0,27 Перед евтаназією(II)) Остеопла стична форма 270 * ± 4,94 0,75*± 0,03 65,8* ± 0,88 2,3 ± 0,05 0,37 ± 0,02 12,7**± 1,14 6,0* ± 0,5** 1,3 ± 0,13 5,0* ± 0 * - різниця I та II, достовірність (р<0,05); ** - різниця між пухлинами різного типу, достовірність (р<0,05). Як видно з даних таблиці при первинному обстеженні при остеопластичній формі остеосаркоми достовірно підвищений вміст Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С. З. Ґжицького Том 10 № 2(37) Частина 1, 2008 281 хондроїтинсульфатів в порівнянні з літичною формою на 28%. Мабуть, склерозування кісткової тканини супроводжується виходом з неї в кровоносне русло хондроїтинсульфатів, які є інгібіторами кальцифікації кістки. При остеолітичній формі рівень хондроїтинсульфатів незначно перевищував верхню межу норми у собак (до 0,200 г/л). При літичній формі остеосаркоми також спостерігається тенденція до зниження активності лужної фосфатази, ніж при остеопластичній. Якщо в нормі верхня межа активності даного ферменту складає 7 од. Боданського, то при склеротичній формі активність ферменту зростає до 9,5 од. Бод., що на 55 % більш, ніж при літичній формі. У той же час активність кислої фосфатази – ферменту, що відображає рівень резорбції кісткової тканини, вірогідно (р<0,01) вища при літичній формі порівняно з остеопластичною на 87%. Рівень решти показників - сіалові кислоти, глікопротеїни, гаптоглобін, підвищений порівняно з показниками фізіологічної норми в собак [2], проте, достовірних відмінностей між ними при обох типах остеосаркоми ми не виявили (р>0,05). Ці дані відображають системну реакцію організму на пухлинний процес, що виражається в підвищенні рівня гострофазових тестів, які відзеркалюють відповідь організму на деструктивні процеси в кістковій тканині, при пухлинах. Нами також проведено обстеження тварин безпосередньо перед їх евтаназією. Виявилось, що в цей період при літичній формі остеосаркоми спостерігається підвищення рівня сіалових кислот, глікопротеїнів і гаптоглобіну, порівняно з результатами при первинному обстеженні, на 9%, 30% і 25% відповідно. Рівень загального білка і кальцію істотно не змінився. Збільшився і вміст хондроїтинсульфатів на 32% (р<0,01). Ці дані свідчать про посилення запальної реакції і резорбції кісткової тканини в процесі розвитку пухлини. В той же час активність лужної фосфатази залишається на рівні попереднього терміну дослідження. Це підтверджує відсутність компенсаторної регенерації при остеолітичному типі остеосаркоми. Активність же кислої фосфатази ще більше зростала (на 33%) порівняно з попереднім терміном, що свідчить про посилення літичного процесу і активізацію кислих гідролаз. Характерним є зниження показника Вельтмана (р<0,01) в пробах сироватки, які отримали безпосередньо перед евтаназією тварин. У більшості проб показник Вельтмана був рівний 5, що характерно для пухлинного процесу і свідчить про важкий стан тварини. Аналогічні дослідження, проведені при остеопластичній формі остеосаркоми, показали наявність схожої динаміки рівня біохімічних тестів. Також відмічалось підвищення вмісту сіалових кислот і глікопротеїнів, а також активності кислої фосфатази і зниження до показника 5 значення стрічки Вельтмана. Проте були і специфічні відмінності. Так, якщо при літичній формі остеосаркоми вміст хондроїтинсульфатів до моменту евтаназії збільшувався, а активність лужної фосфатази не змінювалася, то при остеопластичній формі пухлини спостерігалося зворотне. Концентрація хондроїтинсульфатів зберігалася на рівні попереднього терміну, а активність лужної фосфатази Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С. З. Ґжицького Том 10 № 2(37) Частина 1, 2008 282 зростала. Очевидно, останнє обумовлено інтенсифікацією процесів склерозування кісткової тканини. Висновки. 1. Перебіг остеолітичної і остеопластичної форм остеосаркомі трубчастих кісток у собак характеризується підвищенням рівня гострофазових біохімічних показників (сіалові кислоти, глікопротеїни, гаптоглобін), який зростає по мірі розвитку пухлини. 2. При літичній формі остеосаркоми вміст хондроїтинсульфатів і активність лужної фосфатази нижче ніж при остеопластичній формі захворювання (на 28% і на 55%), а активність кислої фосфатази вище на 87%, ніж при остеопластичный формі, що може бути використано для підтвердження рентгенологічного діагнозу. 3. При обтяженні загального стану тварин, по мірі розвитку пухлини, локальний ефект при літичній формі остеосаркоми виявляється підвищенням концентрації хондроїтинсульфатів на фоні відсутності змін активності лужної фосфатази. А при остеопластичній формі остеосаркоми активність ферментів зростає на фоні відсутності змін концентрації хондроїтинсульфатів, порівняно з попереднім терміном.

Література 1. Биохимия: Ученик / Под ред. Е.С. Северина. – 4-е изд., испр. – М.: ГЭОТАР – Медиа, 2005. – 784с. 2. Горовчук О. В., Тимошенко О. П., Кібкало Д. В. біохімічні критерії при хронічній нирковій недостатності у собак // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип.33. – Біла Церква, 2005. – С. 30-36. 3. Камышников В. С. Справочник по клинико-биохимическим исследованиям и лабораторной диагностике. – М.: МЕДпресс – информ, 2004. – 920с. 4. Клінічна біохімія: Підручник для студентів / А. Я. Циганенко Жуков В. І., Леонов В. В. та ін.– Х.: Факт, 2005. – 456с. 5. Суслова О. Я. Рентгенодиагностика повреждений и заболеваний опорно - двигательного аппарата. – К.: Здоровья, 1989. – 256с. 6. Clinical biochemistry of domestic animals/ edited by J. Jerry Kaneko, John W. Harvey, Michael L. Bruss. – 1997. – 932p.