1. Ціль і задачі дисципліни

1.1. Місце і роль дисципліни в системі підготовки спеціалістів.

Ціль дисципліни «Эколого - біологічне рослинництво» дати майбутнім спеціалістам глибокі теоретичні і практичні знання по виробництву екологічно чистої рослинницької продукції, по застосуванню екологічно безпечних технологічних прийомів вирощування культур, по управлінню продукційним процесом у польових культур для в специфічних ґрунтово-кліматичних умовах регіону на основі вивчення морфологічних і біологічних особливостей польових культур, існуючих нових вдосконалених технологій обробітку рослин, що розробляються.

1.2. Задачі дисципліни

Основними задачами вивчення дисципліни «Эколого-біологіческое рослинництво» є:

- дати глибокі теоретичні і практичні знання по «Эколого- біологічн ому рослинництву»;

- розкрити суть основних законів «Эколого - біологічного рослинництва»;

- дати необхідні знання (теоретичні і практичні) для самостійного наукового обґрунтування екологічно безпечних технологій вирощування основних сільськогосподарських культур з врахуванням умов Криму і півдня України.

1.3. Вимоги до знань і умінь, отриманих в ході вивчення дисципліни «Эколого- біологічне рослинництво».

Студенти винні -

Знати: эколого-біологічни вимоги до продукції основних польових культур; ботанічні і біологічні особливості польових культур, прогресивні екологічно безпечні технології їх вирощування; придатні для вирощування в регіоні сорти, що входять в «Державний реєстр сортів рослин» і їх господарсько-біологічні характеристики; біологічні основи формування польовими культурами екологічно чистій продукції; досягнення і задачі по вдосконаленню екологічно безпечних технологій вирощування польових культур.

Уміти: контролювати екологічну безпеку елементів і параметрів технологій вирощування польових культур; користуватися нормативними документами на якість рослинницької продукції; розробляти і реалізовувати заходи щодо покращання якості і зменшення втрат рослинницької продукції.

Оволодіти: навиками встановлення екологічно безпечних параметрів основних агротехнічних прийомів що входять в технології; навиками оцінки якості технологічних операцій.

1.4. Перелік дисциплін і їх розділів (тим), засвоєння яких необхідне при вивченні дисципліни «Эколого - біологічне рослинництво».

Успішне вивчення дисципліни може бути після | освоєння курсу таких дисциплін: ботаніка, фізіологія і біохімія рослин, екологія, сільськогосподарські машини, землеробство, агрохімія, фітопатологія, энтомологія|, програмування урожаїв, комп'ютерне управління прийняттям технологічних рішень в рослинництві.

1.5. Перелік дисциплін з вказівкою розділів (тим), які базуються на дисципліні, що вивчається: технологія зберігання і переробки сільськогосподарських продуктів.

2. Розподіл фонду учбового часу по модулях, видах занять і відповідних темах.

Тематичний план дисципліни

2.1. Зміст лекційного матеріалу по модулях і темах

Лекції – 16 годин

СМ-1: Основы эколого- біологічнного растениеводства.

СМ-2: Эколого - біологічни технології вирощування польових культур.

2.2. Зміст лабораторних (практичних) і інших занять.

Лабораторно-практичні заняття - 24 години.

СМ-1: Основи эколого- біологічного рослинництва. Зернові культури.

СМ-2: Эколого- біологічни технології польових культур

2.3. Зміст самостійної роботи.

Самостійна робота - 38 годин

СМ-1: Основи эколого- біологічного рослинництва. Зернові культури.

СМ-2: Эколого- біологічнни технології польових культур

3. Розподіл учбового матеріалу по тижнях.

4. Критерії оцінки знань студентів.

Як критерії оцінки засвоєних студентами знань використовуються: повнота розкриття питання; логічність, аргументованість виклади матеріалу; уміння аналізувати, порівнювати, формулювати висновкии.

Для встановлення міри оволодіння матеріалом використовуються такі рівні.

Високий рівень. Студент дуже вільно володіє учбовим матеріалом на основі обов'язкової і додаткової літератури, аргументовано викладає свої думки виявляє творчий підхід до виконання індивідуальних і колективних задавань по самостійній роботі.

Достатній рівень. Студент володіє певним обсягом учбового матеріалу, здібний його аналізувати, та не має достатніх знань і умінь для формування висновків, допускає несуттєві неточності.

Задовільний рівень. Студент володіє учбовим матеріалом на репродуктивному рівні або володіє часткою учбового матеріалу, уміє використовувати знання в стандартних ситуаціях.

Низький рівень. Студент володіє учбовим матеріалом поверхово і фрагментарно.

Незадовільний рівень. Студент не володіє учбовим матеріалом.

При поточному контролі оцінюють: робота студентів на лабораторно-практичних заняттях; результати виконання рефератів, захисту звітів, вирішення розрахункових задач.

Потім завершення вивчення програмного матеріалу в обсязі смислового модуля оцінює рівень засвоєння студентом теоретичних питань, основних положень лабораторно-практичних і семінарських занять шляхом проведення письмової контрольної роботи або тестів.

На підставі оцінок поточних і модульного контролів визначається рівень засвоєння студентом матеріалу учбової дисципліни – рейтингова оцінка смислового модуля (RСМ|) по формулі, де значення (вага – 0,1.0,5) кожного контролю визначається кафедрою:

RСМ =

Всі види завдань, контролів і критерії оцінок засвоєння учбових матеріалів в обсязі смислового модуля призводять відповідно до календарного плану викладання дисципліни і доводяться до студентів на початку семестру.

Рейтинг студента по учбовій роботі визначається з врахуванням кількості кредитів (К) в кожному модулі, заохочувального і штрафного рейтингів по формулі:

R уч. р. =

Студенти, у яких по учбовій роботі рейтинг 60 і більш за бали, можуть не складати іспит (залік), а одержувати екзаменаційну оцінку (залік) «автоматично». В цьому випадку рейтинг студента по дисципліні дорівнює його рейтингу по учбовій роботі (Rдисц. = Rуч. р.).

Якщо студент бажає підвищити свій рейтинг і поліпшити оцінку по дисципліні, він повинен пройти семестрову атестацію – скласти іспит, який проводиться лише шляхом тестування і визначається за 100-бальною шкалою.

Якщо при атестації студент набрав менше 60 балів, то така атестація йому не зараховується – одержувати бали не добавляють до набраних балів по учбовій роботі, і за студентом зберігається рейтинг (оцінка), визначений раніше.

У іншому випадку рейтинг студента по дисципліні Rдисц|. Визначається по формулі: Rдисц. = Rуч. р. + Rат.

Максимальна кількість балів за практичну підготовку складає 100, складовими з них є бали по поточних контролях, змісті|вмісті| і оформленні щоденника.

5. Анотація дисципліни (ціль, предмет, змістовні модулі).

Ціллю учбової дисципліни, що профілює для агрономічних спеціальностей, «Эколого-біологічне рослинництво» є навчання студентів агрономічних спеціальностей сучасним технологіям вирощування високих екологічно чистих урожаїв сільськогосподарських культур, адаптації до умов, що конкретно складаються, основних елементів технологій, застосування біопрепаратів, оперативному управлінню ними з метою оптимізації при раціональному витрачанні матеріальних і енергетичних ресурсів.

Предметом дисципліни є польові культури і їх сорти|, особливості їх біології, эколого - біологічни технології вирощування високих стійких урожаїв щонайкращої якості, відповідних установленим екологічним нормативам, при найменших затратах праці, засобів, раціональному витрачанні матеріальних і енергетичних ресурсів.

Учбовий матеріал роздільний на два змістовні модулі:

1. СМ-1: Основи эколого - біологічного рослинництва. Зернові культури - екологічно безпечні технології їх обробітку.;

2. СМ-2: Зернові боби, олійні, баштанні культури, коренеплоди – екологічно безпечні технології їх обробітку.

6. Література, що рекомендується.

1. Основна:

1.1.  Указ Президента Украины от 03.12.99 г. № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки».

1.2.  Растениеводство / П. П. Вавилов, В. В. Гриценко, В. С. Кузнецов и др.; Под ред. П. П. Вавилова. – М.: Агропромиздат, 1986. – 512 с.

1.3.  Рослинництво. Інтенсивна технологія вирощування польових і кормових культур: Навчальний посібник / За ред. М. А. Білоножка. – К.: Вища шк., 1990. – 292 с.

1.4.  Рослинництво з основами програмування врожаю. – К.: 1998. – 28 с.

1.5.  Гриценко В. В., Калошина З. М. Семеноведение полевых культур. – М.: Колос, 1985. – 212 с.

1.6.  Макрушин Н. М. Насіннезнавство польових культур. – К.: 1994.

1.7.  Вавилов П. П. и др. Практикум по растениеводству. – М.: 1983.

1.8.  Рослинництво: Лабораторно-практичні заняття. / Алімов Д. М., Білоножко М. А., Бобро М. А. та ін.; За ред. М. А. Бобро та ін. – К.: Урожай, 2001. – 392 с.

1.9.  Николаев Е. В., Назаренко Л. Г., Мельников М. М. Крымское полеводство. Справочное пособие: - Симферополь: Издательство «Таврида», 1998. – 384 с.

1.10.  Николаев Е. В., Изотов А. М. Пшеница в Крыму. – Симферополь: СОНАТ, 2001. – 288 с.

1.11.  Николаев Е. В., Изотов А. М., Тарасенко Б. А. и др. Твердая пшеница в Крыму. – Симферополь: «Фактор», 2004. – 136 с.

1.12. Николаев Е. В., Изотов А. М., Тарасенко Б. А. Растениеводство Крыма. Справочное пособие. / Под ред. Е. В. Николаева. – Симферополь: Фактор, 2006. – 352 с.

2. Додаткова:

2.1. Технические культуры / Под ред Д. В. Губанова. М.: Агропромиздат, 1986. – 237 с.

2.2.  Муха В. Д., Пелипец В. А. Программирование урожаев сельскохозяйственных культур. – К.: Выща шк., 1988. – 220 с.

2.3.  Кулешов Н. Н. Агрономическое семеноведение. М., 1979.

2.4.  Ижик Н. К. Полевая всхожесть семян. К.: 1972.

2.5.  Реформування та розвиток підприємств агропромислового виробництва (посібник у питаннях і відповідях) / За ред. П. Т. Саблука. – К.: ІАЕ, 1999. – 532 с.