Перед лісівниками України стоять важливі завдання з підвищення продуктивності лісів, передбачені основними положеннями лісового кодексу України, відповідними постановами уряду та інших директивних органів. Цьому сприятимуть, перш за все, якнайповніше використання потенційних можливостей лісорослинних умов, ведення лісового господарства на типологічній основі, практичне застосування принципів лісової типології. Для втілення в життя багатогранних завдань підвищення продуктивності лісів потрібні висококваліфіковані виконавці - фахівці лісового господарства.

Лісова типологія – це розділ лісознавства (як частини лісової екології), що розглядає закономірності формування лісів в умовах певного грунтово-гідрологічного і кліматичного середовища, характеризує методичні основи систематизації лісів; це наука про типізацію лісів, (типізацію лісових ділянок), які близькі за грунтово-гідрологічними та кліматичними ознаками і потребують однорідних лісогосподарських заходів. Спираючись на чинники середовища і біоекологічні (лісівничі) властивості рослин, лісова типологія покликана пояснити причини різноманіття природних насаджень і систиматизувати їх за суттєвими ознаками з урахуванням біоекологічної й географічної специфіки деревних порід. У той же час типологічна характеристика лісових масивів допомагає об’єктивно висвітлити сучасний стан лісів, забезпечити раціональне планування лісового господарства і ефективне його ведення.

Лісова типологія поєднує вчення про ґрунти, води, деревну і трав'янисту рослинність у взаємодії з кліматом та іншими екологічними чинниками навколишнього середовища.

У даний час номенклатурні списки типів лісу, їх опис, а також екологічна оцінка лісових ділянок дають лише загальну уяву про типологічну різноманітність лісів. Тому необхідно доповнювати загально-біологічні характеристики окремих типів лісу, зокрема щодо якісної і кількісної оцінки їх продуктивності, шукати шляхи їх підвищення. З цією метою пропонується провести спеціальний типологічний аналіз лісів, поєднаний з лісівничо-екологічною оцінкою лісових земель.

Типологічний аналіз має на меті господарсько-економічну оцінку типів лісу для обґрунтування вибору напрямку ведення господарства на основі визначення фактичної і потенційної (максимальної) продуктивності насаджень різного віку. Він виконується з урахуванням природних особливостей району, природоохоронного значення та фактичного стану насаджень. Для аналізу необхідне знання закономірностей природних змін корінних і похідних деревостанів.

Метою курсової роботи є поглиблення засвоєння теоретичного курсу лісознавства і суміжних дисциплін. У процесі його виконання студенти опановують навики самостійної роботи і творчого підходу до вирішення поставлених завдань, набувають вміння користуватися літературними джерелами та довідковою літературою.

Кожний студент отримує індивідуальне завдання, на основі якого виконується курсова робота. Вихідними матеріалами для курсової роботи є згруповані за групами віку лісівничо-таксаційні характеристики деревостанів одного з найбільш поширених і господарсько-цінних типів лісу, які видаються студенту.

У методичному пораднику викладено план побудови курсової роботи, наведено зміст окремих розділів, вказано основні літературні джерела для отримання додаткової інформації.

1. ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

При виконанні курсової роботи слілд дотримуватись наступних пунктів плану:

Вступ

1. Опис аналізованого типу лісу.

1.1. Типоутворююча роль породи (порід).

1.2. Огляд типів лісу за участю головної породи у даному типі лісорослинних умов.

1.3. Діагностична характеристика типу лісу (аналізованого типу).

1.3.1. Опис основних рис даного типу лісу.

1.3.2. Характеристика можливого травостою у даному типі лісу.

1.3.3. Опис відповідного типові лісу ґрунту.

2. Типологічний аналіз (назва типу лісу, його позначення) на основі базових даних.

2.1. Визначення фактичної і потенційної продуктивності насаджень.

2.2. Групування деревостанів на корінні і похідні.

3. Аналіз ефективності використання типологічного потенціалу.

4. Висновки про сучасний стан насаджень аналізованого типу лісу.

Список використаних джерел.

2. ОПИС ПУНКТІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ

У Вступі на основі теоретичних знань студента відображається важливість лісового господарства як галузі, необхідність підвищення продуктивності лісів, значення і завдання лісівничо-екологічної типології у виконанні цих завдань. Характеризується мета і завдання типологічного аналізу лісів.

1. Опис аналізованого типу лісу

1.1 Типоутворююча роль породи (порід)

У розділі дається коротка ареалогічна і типологічна характеристика типоутворюючої породи аналізованого типу лісу, її відношення до грунтово-гідрологічних умов; на едафічній сітці будуються екологічні фігури типоутворюючої породи та супутніх порід. Необхідно відмітити, в яких едатопах головна порода виступає як типотвірна, а в яких – як кліматична домішка; вказати її відношення до екологічних факторів, охарактеризувати кліматичний ареал.

1.2. Огляд типів лісу за участю головної породи

У даному типі лісорослинних умов.

У розділі доцільно дати огляд типів лісу за участю типоутворюючої породи для того типу лісорослинних умов, до якого належить аналізований тип лісу. Для цього насамперед слід вказати, з якими кліматичними домішками головна порода формує типи лісу і подати це у формі табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Основні типи лісу за участю ____________________(порода)

Наводиться діагностична характеристика типу лісу, який заданий студенту для опрацювання. Для виконання розділу рекомендується ознайомитися з роботами, наведеними в списку рекомендованої літератури.

У діагностичній характеристиці типу лісу вказується його шифр і синоніми, а сама характеристика здійснюється за такою схемою:

1.3.1. Опис основних рис заданого типу лісу. Вказується його трапляння, регіон поширення, лісорослинні особливості, продуктивність насаджень, приуроченість до рельєфу, перелік можливих порід. Для корінного деревостану вказується його орієнтовний можливий склад, структура, продуктивність і бонітет. Для характеристики підліску наводиться його видовий склад, ступінь розвитку, вказується видовий склад підросту. Дається характеристика ходу природного відновлення цінних деревних порід та можливі напрями зміни деревних порід (похідні деревостани).

1.3.2. Характеристика можливого травостою у даному типі лісу. Дається перелік видів трав-індикаторів, їх латинські назви, відзначаються постійні, характерні та переважаючі види, зазначається їх типологічна приуроченість (С2, D3-4, і. т.п.)

1.3.3. Опис відповідного типові лісу ґрунту. Дається опис найбільш поширеного типу ґрунту, його механічний склад, дренованість, опідзоленість, оглеєність, скелетність, потужність профілю, рівень ґрунтових вод тощо. Наводиться рисунок можливого розрізу

2. Типологічний аналіз (назва типу лісу, його позначення) на основі базових даних

Вихідними матеріалами для виконання цього розділу є коротка таксаційна характеристика насаджень, які належать до певного типу лісу. Ділянки насаджень згруповано за десятирічними групами віку. Вихідні матеріали видаються індивідуально кожному студенту і оформляються як табл. 2.1.

Таблиця 2.1.

Лісівничо-таксаційна характеристика деревостанів

Тип лісу ___________________________________

– запас на ділянці [його отримують, перемноживши площу ділянки (гр.2) на запас на 1 га даної ділянки (гр.9)];

– загальну площу для кожної вікової групи і площу типу лісу в цілому (шляхом підсумку по вікових групах у гр. 2);

– загальний запас для вікової групи і типу лісу в цілому (підсумок у гр. 10);

– тип деревостану (гр.11) – корінний чи похідний.

Типи деревостану виділяють у межах типу лісу. Згідно з принципами лісівничо-екологічної типології деревостани поділяють на корінні та похідні. Корінними деревостанами для кожного типу лісу вважаються такі природні і штучно сформовані ліси, склад і продуктивність яких близькі до складу і продуктивності збережених, або раніше описаних, природних лісів даного типу лісу. Тобто у складі деревостану переважаючою повинна бути типоутворююча порода та необхідна дольова участь характерних кліматичних домішок. Виняток становлять лише насадження у групах віку 1-10; 11-20 років, де допускається участь типоутворюючої породи менше ніж 5 одиниць, але обов’язково, не менше, ніж 3 одиниці у групі 11-20 р, та 1 одиниця (+) – у групі 1-10 років. Корінні деревостани (разом із корінною формою надґрунтового вкриття та відповідним бонітетом) є критерієм для виділення типу лісу.

Порослеві деревостани дуба, бука і вільхи теж слід відносити до корінних типів; хоча лісівничо-таксаційні особливості порослевих насаджень дещо інакші, ніж особливості корінних насіннєвих насаджень даного типу, але у їх складі також переважає типоутворююча порода.

Штучно створені деревостани та насадження, які сформувалися природно, але не відповідають за складом природним насадженням в ідентичних типах лісу, відносяться до похідних. Похідні деревостани утворюються на місці корінних у результаті вирубки лісу, пожеж, вітровалів, створення лісових культур. Для кожного типу лісу характерним є один корінній деревостан, а похідних може бути декілька. Типи деревостану позначають символами: корінний тип деревостану "К" і похідний - "П".

При найменуванні типів деревостанів вживають іменники, які походять від назви переважаючої породи з суфіксами –няк, - ник (дубняк, яличник, смеречник, сосняк, осичняк чи осичник, березняк і т. д.; вживають і термін „букняк”, але правильніше вживати назву „бучинник”, про що наголошував корифей української лісівничої типології Погребняк П. С. (1968)).

Одночасно для кожної вікової групи вибираємо еталонне насадження. За типологічний еталон приймаємо корінний деревостан високої повноти і максимальної продуктивності. Еталони позначаємо кольоровим підкресленням (чи маркером).

2.1. Визначення фактичної і потенційної продуктивності насаджень

Для визначення вказаних показників та вирахування ступеня використання типологічного потенціалу зведені по вікових групах показники з табл. 2.1 переносимо в табл. 2.2.

Таблиця 2.2.

Типологічний потенціал ____________________________(назва типу лісу)

І ступінь його використання

-  Середній вік насаджень А –

-  Дольова участь еталонів у типі лісу, % (як частку від ділення загальної площі еталонів на площу типу лісу.

В табл. 2.2 визначаємо наступні показники:

– середній фактичний запас на 1 га (гр. 4) – отримуємо як частку від ділення фактичного запасу на всій площі групи віку (гр. 5) – на його загальну площу (гр. 2);

– середній фактичний приріст на 1 га (гр.5) – визначається шляхом ділення середнього запасу (гр. 4) на середній вік даної групи віку (середній вік групи віку 1-10 років становить 5 років, групи віку 11-20 років – 15, групи віку 21-30 років – 25, і т. д.);

– середній вік насаджень типу лісу – визначається як середньозважена величина. Для цього перемножуємо площу кожної вікової групи на її середній вік, сумуємо їх і суму ділимо на загальну площу типу лісу. Аналогічно визначають і інші середні показники:

– середній фактичний запас (гр.4)

– середній фактичний приріст (гр.5)

– середній приріст еталону (гр.7)

– середню повноту еталону (гр.8)

Таксаційні показники існуючого типологічного еталону, а саме: склад деревостану, повноту і запас на 1 га - вибираємо із таблиці 2.1. На основі цих даних визначаємо середній приріст (гр.7) еталонного насадження ( як частку від ділення запасу (гр.9) на вік еталонного деревостану у завданні);

Середній склад еталонного деревостану визначається як середньозважена величина, але за запасом (табл.2.2.1). Приклад розрахунку відображено в табл. 2.2.1. Для визначення участі породи її запас ділять на загальний запас на 1 га.

Таблиця 2.2.1

Розрахунок усередненого запасу еталонних насаджень

Ступінь використання типологічного потенціалу визначаємо у відсотках як відношення між фактичним і потенційним запасами по групах віку:

;

Ступінь використання типологічного потенціалу може бути як більшим, так і меншим за 100%.

Після обрахунку показників табл. 2.2 потрібно зробити аналіз отриманих результатів; особливу увагу приділити оцінці ступеня використання типологічного потенціалу, порівняти його величини у різних вікових групах.

Фактичну і потенційну продуктивність насаджень відповідного типу лісу рекомендується зобразити на графіку (рис. 2.1), де на осі абсцис відкладаємо середній вік (роки), а на осі ординат - запаси насаджень по групах віку. Для побудови кривих використовуємо показники середнього фактичного запасу на 1 га і запасу на 1 га існуючого типологічного потенціалу (табл. 2.2). Такий графік є особливо необхідним при відсутності еталонів для окремих вікових груп. Умовно приймаємо, що ця величина буде знаходитися на кривій, яка проходить через сусідні точки. Криві наводимо різним кольором, чи пунктиром та суцільною лінією.

2.2. Групування деревостанів на корінні і похідні

У зв'язку з впливом стихійних і антропогенних факторів типи лісу представлені як корінними, так і похідними деревостанами. Останні, як правило, не завжди задовільні за станом. З цього приводу на основі даних табл.2.1. для кожної вікової групи проводиться групування корінних та похідних деревостанів (табл. 2.3) і дається аналіз їх ролі у формуванні даного типу лісу. Аналогічно, у межах вікових груп, типи деревостанів розділяються за групами повнот.

Після обрахунку табл. 2.3 доцільно дати короткий аналіз отриманих даних: описати у яких вікових групах і які деревостани (похідні чи корінні) та при яких повнотах займають більший відсоток площі типу лісу.

Похідні деревостани розподіляються за переважаючою породою (табл. 2.4), що допоможе виявити причини зміни порід і недовикористання лісотипологічного потенціалу.

Таблиця 2.3.

Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани

Типи і площа корінних та похідних деревостанів

З метою виявлення втрат деревини у віці рубки, які виявлені в результаті лісотипологічного аналізу відповідного типу лісу, визначається лісівнича ефективність використання типологічного потенціалу. З цією метою використовуються показники табл. 2.2, які переносяться в табл.3.1.

Таблиця 3.1

Лісівнича ефективність використання типу лісу за даними типологічного аналізу

Недобір деревини у віці рубки визначаємо за даними табл. 2.2 як різницю між фактичним та потенційним запасами тих груп віку, які відповідають вікові рубки. Цей показник може бути як зі знаком „мінус”, коли фактичний запас є меншим за потенційний, так і зі знаком „плюс”, коли фактичний запас є більшим за потенційний.

Недобір деревини з 1 га у віці рубки визначаємо як відношення недобору деревини у віці рубки до площі стиглих насаджень.

Максимально можливі втрати деревини в типі лісу визначаємо шляхом перемноження площі всього типу лісу на недобір деревини з 1 га у віці рубки.

Після обрахунку показників табл. 3.1 доцільно проаналізувати отримані результати, дати пояснення, чому отримано такі показники ефективності використання лісотипологічного потенціалу, запропонувати шляхи її підвищення.

4. Висновки про сучасний стан насаджень аналізованого типу лісу

Наводяться висновки про сучасний стан насаджень аналізованого типу лісу. Доцільно охарактеризувати вікову структуру насаджень, ступінь використання типологічного потенціалу за віковими групами, особливості розподілу насаджень на корінні і похідні, причини незадовільного складу насаджень, тощо. Студент повинен намітити заходи, які б сприяли відтворенню корінних деревостанів і не призводили до зміни порід, сприяли підвищенню продуктивності насаджень.

Виконуючи курсову роботу, студент набуває здатності повніше розкривати свої здібності, творчо вирішувати задачі лісівничої практики і науки, знайомитись з лісівничою літературою та вимогами до оформлення рукописів.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.  Воробьев Д. В. Типы лесов Европейской части СССР.– Киев: изд–во АН УССР, 1953. – 452 с.

2.  Герушинский З. Ю. Методические указания для проведения научноисследовательской работы по теме "Типологический анализ лесов". – Львов, 1979.–16 с.

3.  Герушинский З. Ю. Определитель типов леса Украинских Карпат (практические рекомендации). – Львов: Облполиграфиздат, 1987.–164 с.

4.  Герушинський З. Ю. Типологія лісів Українських Карпат: Навчальний посібник. – Львів: вид–во "Піраміда", 1996. – 208 с.

5.  Горшенин Н. М., Бутейко А. И. Определитель типов условий местопроизростания. – Львов: изд–во Львов. ун–та, 1962. – 232с.

6.  Нормативно–справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии.–К.: Урожай, 1987. – 560 с.

7.  Остапенко Б. Ф., Ткач В. П. Лісова типологія: Навч. посібник. / Харківський держ. аграр. ун–т.–Частина 2.–Харків, 2002.–204 с.

8.  Остапенко Б. Ф., Федець І. П., Пастернак В. П. Типологічна різноманітність лісів України. Зона широколистяних лісів. / Харківський держ. аграр. ун–т.–Харків, 1998.–127 с.

9.  Остапенко Б. Ф. Типологічна різноманітність лісів України. Лісостеп. – Харків: ХДАУ, 1997. – 128 с.

10.  Остапенко Б. Ф., Герушинский З. Ю. Типологический анализ лесов. // Экология, 1975. – №4. – С. 36–46.

11.  Погребняк П. С. Общее лесоводство. – М.: Изд–во сель– хоз. лит–ры, 1963. – 400 с.

12.  Погребняк П. С. Общее лесоводство. – М.: Колос, 1968. – 440 с.

13.  Погребняк П. С. Основы лесной типологии.– К.:, Изд–во АН Украинской ССР, 1955.– 456 с.

14.  Типы горных лесов (под ред. П. С.Пастернака).–Ужгород: Карпаты, 1961.–80 с.

15.  Федець І. П. Визначник типів лісу гірської частини Дрогобицької області. – Львів: ЛЛТІ, 1957.– 25 с.

16.  Швиденко А. Й., Остапенко Б. Ф. Лісознавство: Підручник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001.– 352 с.

Додаток 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра лісівництва

КУРСОВА РОБОТА

З лісознавства

На тему: „Типологічний аналіз ___________________________”

(назва типу лісу)

Курсова робота

Допущена до захисту „____”_______________ 200_ р. ________________

(підпис)

Захищена з оцінкою ____________

„____”_________________ 200_ р _________________ (підпис)

Виконав: ст. гр. _________________________

Керівник: ________________________

Львів – 200_

Додаток 2

Бонітети корінних деревостанів Західного Лісостепу, Полісся і Карпат

Характеристика ґрунту

Описуючи ґрунтовий профіль за генетичними горизонтами, застосовують буквенні шифри, запропоновані акад. Соколовським О. Н.:

Но – лісова підстилка;

Н – гумусовий (акумулятивний) горизонт;

Е – елювіальний (вимивний) горизонт;

І – ілювіальний (вмивний) горизонт;

Р – ґрунтоутворююча порода.

Са – карбонатний;

Gl – глейовий;

S – накопичення гіпсу;

Т – торф’яний;

Наявність перехідних горизонтів позначають сполученням двох букв (НЕ, ЕІ, ІР).

Для кожного генетичного горизонту зазначають: потужність (см), механічний склад (пісок, супісок, суглинок, глина), колір, вологість, структуру, щільність, новоутворення і включення, наявність коренів трав та дерев, характер переходу.

Для підстилки вказують: товщину, склад, наявність гіфів грибів, пронизаність корінням трав, ступінь розкладу, тип підстилки (муль, мор, модер). Після опису роблять рисунок профілю грунтового розрізу із зазначенням горизонтів.

Додаток 4

Перелік основних типів лісу України

Список рослин-індикаторів з розподілом їх на екологічні групи

За індикаційним значенням видів.

Оліготрофи - умови бідні

Оліготрофи-ксерофіти - умови бідні і сухі

1.  Келерія сиза – Koeleria glauca D. C

2.  Очиток їдкий – Sedum acre L.

3.  Цмін пісковий – Helychrisum arenarium D. C.

4.  Остудник голий (грижниця гола) – Herniaria glabra L.

5.  Агалик–трава гірська – Jasione montana L.

6.  Булавоносець сіруватий - Corynephorus canescens (L.) Beauv.

7.  Гвоздика несправжньорозчепірена - Dianthus pseudosquarrosus (Novak) Klok.

8.  Рунянка волосконосна (зозулин льон в.) - Polytrichum piliferum Hedw.

Оліготрофи-мезоксерофіти – умови бідні, але сухуваті

9.  Чебрець повзучий – Thymus serpyllum L.

10. Нечуй–вітер волохатий – Hieracium pilosella L.

11. Котячі лапки дводомні – Antennaria dioica (L.)Gaertn.

12. Мучниця звичайна (ведмеже вушко)– Arctostaphylos uva ursi (L.)Spreng.

13. Костриця овеча, типець – Festuca ovina L.

14. Зіновать руська (рокитник ) – Cytisus ruthenicus Fisch.

15. Золотушник звичайний - Solidago virgaurea L.

16. Дрік красильний – Genista tinctoria L.

17. Смілка поникла – Silene nutans L.

18. Нечуй–вітер зонтичний – Hieracium umbellatum L.

19. Вероніка колосиста – Veronica spicata L.

20. Звіробій звичайний – Hypericum perforatum L.

21. Щавель горобиний – Rumex acetosella L.

22. Перстач сріблястий – Potentilla argentea L.

23. Дзвоники круглолисті – Campanula rotundifolia L.

24. Сон–трава широколиста – Pulsatilla latifolia Rupr.( P. patens (L.) Mill.)

25. Кладонія оленяча (oленячий мох) – Cladonia rangeferina (L.)Web.

Оліготрофи-мезофіти – умови бідні середньовологі

26. Верес звичайний– Calluna vulgaris (L.)Hull.

27. Брусниця – Rhodococcum vitis idaea(Vaccinium vitis idaea) (L.)Avror.

28. Чорниця – Vaccinium myrtillus L.

29. Куничник наземний – Calamagrostis epigeios (L.)Roth.

30. Вероніка лікарська – Veronica officinalis L.

31. Перестріч лучний – Melampyrum pratense L.

32. Плевроцій Шребера – Pleurozium Schreberi Mitt.

33. Дікран хвилястий – Dicranum undulatum Ehrh.

34. Рунянка ялівцева (зозулин льон ялівцевий)–Polytrichum

juniperinum Hedw.

Оліготрофи-мезогігрофіти - умови бідні і досить вологі, сирі

35. Молінія голуба – Molinia coerulea Moench.

36. Біловус стиснутий – Nardus stricta L.

37. Рунянка звичайна (зозулин льон зв.) – Polytrichum commune Hedw.

Оліготрофи-гігрофіти умови бідні і мокрі

38. Буяхи, лохина – Vaccinium uliginosum L.

39. Журавлина болотна – Oxycoccus palustris Pers.

40. Багно звичайне (багульник, багон) – Ledum palustre L.

41. Андромеда багатолиста – Andromeda pоlifolia L.

42. Пухівка піхвова – Eriophorum vaginatum L.

43. Росичка круглолиста – Drosera rotundifolia L.

44. Очерет звичайний - Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud.

45. Сфагн дібровний (С. гостролистий) - Sphagnum nemoreum Scop.

(S. acutifolium Ehrh.)

46. Сфагн бурий (темний) – Sphagnum fuscum Klinger

Мезотрофи

Мезотрофи – ксерофіти – умови середньобагаті і сухі

47. Сонцецвіт звичайний (сонянка зв.)–Helianthemum nummularium Mill

48. Червець багаторічний (дивало) - Scleranthus perennis L.

49. Енотера дворічна (онагра дворічна)- Oenothera biennis L.

50. Гикавка сіра - Berteroa incana (L.) Dc.

51. Гвоздика дельтовидна – Dianthus deltoides L.

Мезотрофи-мезоксерофіти – умови середньобагаті і сухуваті

52. Гадючник звичайний (таволга шеститипелюсткова) – Filipendula vulgaris Moench. (F. hexapetalaGilib.)

53. Чаполоч пахуча – Hierochloe odorata (L.)Beauv.

54. Буквиця лікарська – Betonica officinalis L.

55. Кмин звичайний – Carum carvi L.

56. Пахучка звичайна – Clinopоdium vulgare L.

57. Материнка звичайна – Origanum vulgare L.

58. Герань криваво–червона – Geranium sanguineum L.

59. В'язіль різнобарвний – Coronilla varia L.

60. Бедринець ломикаменевий - Pimpinella saxifraga L.

61. Пижмо звичайне – Tanacetum vulgare L.

62. Деревій звичайний, тисячолисник – Achillea millefolium L.

Мезотрофи-мезофіти умови середньобагаті і середньовологі

63. Орляк звичайний – Pteridium aquilinum Kuhn.

64. Грушанка круглолиста – Pyrola rotundifolia L.

65. Рамішія однобока – Ramischia secunda Garcke.

66. Медунка вузьколиста – Pulmonaria angustifolia L.

67. Костяниця – Rubus saxatilis L.

68. Первоцвіт весняний (лікарський) – Primula veris L.

69. Купена пахуча( лікарська) – Polygonatum odoratum Druce.

70. Перстач білий – Potentilla alba L.

71. Плаун булавовидний(п'ядич) – Lycopodium clavatumL.

72. Любка дволиста – Platanthera bifolia (L.)Rich.

73. Підмаренник м'який – Galium mollugo L.

74. Підмаренник північний – Galium boreale L.

75. Костриця червона – Festuca rubra L.

76. Перестріч гайовий – Melampyrum nemorosum L.

77. Перстач прямостоячий – Potentilla erecta (L.) Raeusch

78. Птілій гребінчастий – Ptilium crista - castrensis (Hedw.) De Not

79. Гілокомій блискучий – Hylocomium splendens Hill.

Мезотрофи-мезогігрофіти –умови середньобагаті і сирі

80. Плаун колючий (річний) – Lycopodium annotinum L.

81. Баранець звичайний (плаун-баранець) – Huperzia selago (L.)Bernh.

82. Чемериця Лобелієва – Veratrum Lobelianum Bernh.

83. Щучник дернистий – Deschampsia caespitosa (L.) Beauv.

84. Білозір болотний – Parnassia palustris L.

85. Квасениця - Oxalis acetosella L.

Мезотрофи-гігрофіти – умови середньобагаті і мокрі

86. Образки болотні – Calla palustris L.

87. Бобівник трилистий – Menyanthes trifoliata L.

88. Вовче тіло болотяне – Comarum palustre L.

89. Осока пухнатоплода – Carex lasiocarpa Ehrh.

90. Осока звичайна - Carex vulgaris Fries. (C. nigra (L.) Reich.)

91. Пальчатокорінник (зозулинець) плямистий – Dactylorhiza maculata Soo

(Orchis maculata L.)

92. Хвощ лісовий – Equisetum sylvaticum L.

93. Вербозілля звичайне – Lysimachia vulgaris L.

94. Плакун верболистий – Lythrum salicaria L.

95. Смовдь болотна - Peucedanum palustre (L.)Moench.

Мегатрофи – багаті умови

Мегатрофи - мезоксерофіти – умови багаті, але сухуваті

96. Шипшина собача – Rosa canina L.

97. Ломиніс прямий – Clematis recta L.

98. Грястиця збірна (єжа) – Dactylis glomerata L.

99. Веснівка дволиста –Majanthemum bifolium (L.) Schm.

100.Чина лісова – Lathyrus sylvestris L.

101.Фіалка запашна – Viola odorata L.

Мегатрофи-мезофіти – умови багаті і середньовологі

102.Яглиця звичайна – Aegopodium podagraria L.

103.Копитняк європейський – Asarum europaeum L.

104.Чина весняна – Lathyrus vernus Bernh.

105.Підмаренник запашний (Маренка запашна) – Galium odoratum (L.)Scop. (Asperula odorata L.)

106.Зірочник ланцетолистий – Stellaria holostea L.

107.Медунка лікарська – Pulmonaria officinalis L.

108.Вороняче око звичайне– Paris quadrifolia L.

109.Щитник чоловічий – Dryopteris filix mas (L.)Schott.

110.Горлянка повзуча – Ajuga reptans L.

111.Підлісник європейський – Sanicula europaea L.

112.Зеленчук жовтий – Galeobdolon luteum Huds.

113.Вовче лико – Daphne mezereum L.

114.Зубниця бульбиста – Dentaria bulbifera L.

115.Зубниця залозиста – Dentaria glandulosa Waldst.

116.Зніт гірський – Epilobium montanum L.

117.Розхідник звичайний – Glechoma hederacea L.

118.Плющ звичайний – Hedera helixL.

119.Печіночниця звичайна– Hepatica nobilis Mill.

120.Тонконіг дібровний – Poa nemoralis L.

121.Купена багатоквіткова – Polygonatum multiflorum (L.)All.

122.Шавлія клейка – Salvia glutinosa L.

123.Осока волосиста – Carex pilosa Scop.

124.Кропива дводомна – Urtica dioica L.

125.Герань лісова – Geranium sylvaticum L.

126.Гравілат міський – Geum urbanum L.

127.Герань Робертова – Geranium robertianum L.

128.Перлівка поникла – Melica nutans L.

129.Міцеліс стінний – Mycelis muralis (L.) Dumort.

Мегатрофи-мезогігрофіти умови багаті і сирі

130.Безщитник жіночий, жіноча папороть - Athyrium filix femina (L.)Roth

131.Купальниця європейська – Trollius europaeus L.

132.Щитник шартрський (папороть остиста) – Dryopteris carthusiana H. P. (D. spinulosa (Mill.) Kuntze

133.Голокучник дубовий (папороть Ліннея) – Gymnocarpium dryopteris Newm. (Dryopteris Linneana C. Chr.)

134.Зірочник гайовий – Stellaria nemorum L.

135.Вербозілля лучне, луговий чай – Lysimachia nummulariа L.

136.Валеріана болотна ( В. лікарська) – Valeriana exaltata Mikan.

137.Хміль звичайний – Humulus lupulus L.

138.Кремена біла – Petasites albus (L.) Gaertn.

139.Мній хвилястий – Mnium undulatum Hedw.

Мегатрофи-гігрофіти – умови багаті і мокрі

140.Гадючник в'язолистий – Filipendula ulmaria Maxim.

141.Калюжниця болотна – Caltha palustris L.

142.Розрив - трава (бальзамін, недотрога) – Impatiens noli-tangere L.

143.Гірчак перцевий – Polygonum hydropiper L.

144.Гравілат річковий – Geum rivale L.

145.Теліптеріс болотяний, болотна папороть – Thelipteris palustris Schott

146.Незабудка болотяна – Myosotis palustris Roth.

147.Вовконіг європейський – Lycopus europaeus L.

148.Цикута отруйна - Cicuta virosa L.

149.Паслін солодко-гіркий (глистник)- Solanum dulcamara L.

150.Півники болотні (ірис болотний) - Iris pseudacorus L.

151. Комиш лісовий - Scirpus sylvaticus L.

Додаток 6

Оптимальний вік рубань в лісах України