Помощь в учебе и работе
Главная Термины БАЗОВІ ТЕРМІНИ ПО ДИСЦИПЛІНІ «МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА» МІЖНАРОДНА ТОРГОВА ПОЛІТИКА
 
 

БАЗОВІ ТЕРМІНИ ПО ДИСЦИПЛІНІ «МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА» МІЖНАРОДНА ТОРГОВА ПОЛІТИКА Печать E-mail

БАЗОВІ ТЕРМІНИ ПО ДИСЦИПЛІНІ «МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА» МІЖНАРОДНА ТОРГОВА ПОЛІТИКА

Вимога до складу місцевих компонентів — прихований метод торгової політики держав, який законодавчо встановлює частку кінцевого продукту, яку мають продукувати національні виробники, якщо такий продукт призначається для продажу на внутрішньому ринку.

Внутрішні податки та збори — приховані методи торгової політики, спрямовані на збільшення внутрішньої ціни імпортного товару і скорочення тим самим його конкурентоспроможності на внутрішньому ринку.

Демпінг:

Взаємний — зустрічна торгівля двох країн одним і тим самим товаром за заниженими цінами;

Зворотний — підвищення цін на експорт порівняно з цінами продажу тих самих товарів на внутрішньому ринку;

Навмисний — тимчасове навмисне зниження експортних цін з метою витіснення конкурентів з ринку і наступного встановлення монопольних цін;

Постійний —постійний експорт товарів за ціною, що нижче справедливої;

Спорадичний — епізодичний продаж надлишкових запасів товарів на зовнішній ринок за заниженими цінами.

Державні закупки — прихований метод торгової політики, який вимагає від державних органів і підприємств купувати певні товари тільки у національних фірм, навіть незважаючи на те, що ці товари можуть бути дорожче імпортних.

"Добровільне" обмеження експорту — кількісне обмеження експорту, яке базується на зобов'язанні одного з партнерів по торгівлі обмежити або не розширювати обсяг експорту, прийнятий у рамках офіційної міжурядової або неофіційної угоди про встановлення квот на експорт товару.

Експортне кредитування — метод фінансової нетарифної зовнішньоторгової політики, який передбачає фінансове стимулювання державою розвитку експорту національними фірмами.

Ефекти:

Доходів — обсяг збільшення доходів державного бюджету в результаті обкладання імпорту митом;

Захисту — економічні втрати країни, які виникають у результаті необхідності внутрішнього виробництва під захистом тарифу додаткової кількості товарів за більш високих витрат;

Переділу — перерозподіл доходів від споживачів до виробників продукції, яка конкурує з імпортом;

Споживання — виникає в результаті того, що скорочується споживання товару в результаті зростання його ціни на внутрішньому ринку.

Ефективний митний тариф — реальний рівень мита на кінцеві товари, розрахований з урахуванням рівня мита, накладеного на імпортні вузли і деталі цих товарів.

Індекс:

Дії на ціни — співвідношення ціни світового ринку і внутрішньої ціни на товар, імпорт або експорт якого підпадає під нетарифні обмеження;

Покриття — показує вартісну частку експорту або імпорту, покриту нетарифними обмеженнями;

Частотності — індекс, який показує частку тарифних позицій, покритих нетарифними обмеженнями.

Квота — кількісний нетарифний захід обмеження експорту або імпорту товару певною кількістю або сумою на певний проміжок часу:

Глобальна — встановлюється на експорт або імпорт певного товару на певний період часу і не залежить від того, з якої країни він імпортується або в яку країну він експортується;

Групова — квота певної групи країн, які експортують або імпортують товар, встановлена в межах глобальної квоти;

Індивідуальна — квота, встановлена в рамках глобальної квоти кожної країни, яка експортує або імпортує товар.

Кількісні обмеження — адміністративна форма нетарифного державного регулювання торгового обороту, яка визначає кількість і номенклатуру товарів, які дозволені на експорт або імпорт.

Контингент — кількісний нетарифний захід обмеження експорту або імпорту товару, який визначається кількістю або сумою і має сезонний характер.

Лібералізація зовнішньої торгівлі — політика мінімального державного втручання в зовнішню торгівлю, яка розвивається на основі вільних ринкових сил попиту і пропозиції.

Ліцензії — дозволи, які видають державні органи на експорт або імпорт товарів у встановлених кількостях за певний проміжок часу:

Автоматичні — дозволи, які видаються негайно після отримання від експортера заяви, яку не може відхилити державний орган;

Генеральні — дозволи ввезти або вивезти товар протягом року без обмеження кількості угод;

Глобальні — дозволи ввезти або вивезти певний товар до будь-якої країни світу за певний проміжок часу без обмеження кількості або вартості;

Разові — письмові дозволи строком на 1 рік на ввезення або вивезення, які видає уряд конкретній фірмі на здійснення однієї зовнішньоторговельної угоди.

Ліцензування — регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом дозволів, які видають державні органи на експорт або імпорт товарів у встановлених кількостях за певний проміжок часу.

Мита:

Автономні — мита, які вводяться на основі односторонніх рішень органів державної влади країни;

Адвалорні — мита, які нараховуються у відсотках до митної вартості оподаткованих товарів;

Антидемпінгові — мита, які застосовуються у випадку ввезення на територію країни товарів за ціною нижчою, ніж їх нормальна ціна в країні експорту, якщо такий імпорт завдає шкоди місцевим виробникам подібних товарів або заважає організації і розширенню національного виробництва таких товарів;

Експортні — мита, які накладаються на експортні товари при випуску їх за межі митної території держави;

Змінні — мита, ставки яких можуть змінюватись у встановлених органами державної влади випадках;

Імпортні — мита, які накладаються на імпортні товари при випуску їх для вільного обігу на внутрішньому ринку країни;

Комбіновані — поєднують у собі адвалорні й специфічні мита;

Компенсаційні — мита, які накладаються на імпорт тих товарів, при виробництві яких прямо або непрямо використовувалися субсидії, якщо їх імпорт завдає шкоди національним виробникам таких товарів;

Конвенційні — мита, які встановлюються на базі двосторонньої або багатосторонньої угоди;

Номінальні — ставки, вказані в митному тарифі;

Постійні — мита, ставки яких одночасно встановлені органами державної влади і не можуть змінюватися залежно від обставин;

Преференційні — мита, які мають нижчі ставки порівняно зі звичайно діючими митами, які накладаються на підставі багатосторонніх угод на товари, виготовлені в країнах, що розвиваються;

Сезонні — мита, які застосовуються для оперативного регулювання міжнародної торгівлі продукцією сезонного характеру, головним чином сільськогосподарською;

Специфічні — мита, які нараховуються у встановленому розмірі фізичної характеристики товару;

Транзитні — мита, які накладаються на товари, що перевозяться транзитом через територію даної країни.

Митна вартість товару — ціна товару, яка нормально встановлюється на відкритому ринку між незалежним продавцем і покупцем, за якою він може бути проданий у країні призначення в момент пред'явлення митної декларації.

Митні збори — додаткові збори, що стягуються під час увезення товарів понад ввізне мито за специфічні умови поставок і послуги, надані митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальність митниці тощо).

Мито — обов'язковий внесок, який стягується митними органами при імпорті або експорті товару і є умовою імпорту або експорту.

Надлишок:

Виробника — різниця між поточною ринковою вартістю товару і мінімальною ціною, за якою виробник готовий продати свій товар;

Споживача — різниця між ринковою ціною, за якою споживач придбав товар, і максимальною ціною, яку він готовий заплатити за даний товар.

Оптимальний митний тариф — рівень мита, який забезпечує максимізацію рівня національного економічного добробуту.

Парадокс Метцлера — імпортний тариф може призвести до падіння, а не до збільшення внутрішньої ціни на імпортний товар у випадку значного падіння його відносної ціни на світовому ринку в результаті введення тарифу.

Протекціонізм — державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торгової політики;

Галузевий — захищає певні галузі, передусім сільське господарство в межах аграрного протекціонізму;

Колективний — здійснюється групою країн відносно країн, які в цю групу не входять;

Прихований — здійснюється заходами внутрішньої економічної політики;

Селективний — спрямований проти окремих країн або окремих товарів.

Режими та принципи:

Режим найбільшого сприяння (нації) (РНС) — це не менш сприятливий режим, який надається державами одна одній у міжнародному договірному порядку в галузі торгівлі, мореплавства, правового стану громадян, мит тощо, ніж той, який наданий чи буде надано кожною зі сторін, що домовляються, будь-якій третій стороні;

Принцип національного режиму — надання іноземним товарам, послугам, капіталу, юридичним та фізичним особам правового режиму, який однаковий або не менш сприятливий, ніж той, який застосовується до аналогічних вітчизняних товарів, послуг, капіталів, фізичних та юридичних осіб;

Принцип нотифікації — інформування про систему регулювання зацікавленими сторонами в рамках багатосторонніх угод, яке здійснюється, як правило, шляхом офіційного повідомлення органів, які здійснюють контроль за застосуванням багатосторонніх угод;

Принцип преференційного режиму. Суть ЗСП полягає в наданні СРК переваг із доступу їх товарів на ринки ПРК. Основною формою преференцій є тарифні пільги, які фіксуються у вигляді знижених ставок імпортного мита. Назва "загальна" пояснюється тим, що преференції практикуються практично усіма ПРК як однобічна поступка, а не як результат торгово-економічних переговорів;

Принцип свободи транзиту. Значення принципу свободи транзиту полягає в забезпеченні, завдяки йому, стабільного доступу товарів до ринків будь-якої країни, незалежно від її географічного розташування як в абсолютному сенсі, так і відносно країн-контрагентів. Цей принцип виражає принцип рівноправності у питаннях транспортного доступу товарів, забезпечуючи рівність усіх суб'єктів міжнародного торгового обігу;

Принцип транспарентності, або принцип гласності зовнішньоторговельного законодавства — забезпечення прозорості системи регулювання зовнішньої торгівлі. У широкому сенсі це означає доступність інформації про заходи з регулювання, їх ясність та однозначність і стосується як самих заходів, так і правил їх застосування. Принцип гласності традиційно має на увазі застереження про нерозголошення конфіденційних відомостей, яке б утруднило застосування акта зовнішньоторговельного законодавства, суперечило б суспільним інтересам або завдало б шкоди законним діловим інтересам окремих підприємств.

Субсидії — грошова виплата, направлена на підтримку національних виробників і непряму дискримінацію імпорту:

Внутрішні — найбільш прихований фінансовий метод торгової політики і дискримінація імпорту, яка передбачає бюджетне фінансування виробництва всередині країни товарів, які конкурують з імпортом;

Експортні — фінансовий нетарифний метод торгової політики, який передбачає бюджетні виплати національним експортерам, що дає змогу продавати товар іноземним покупцям за нижчою ціною, ніж на внутрішньому ринку, і збільшувати тим самим експорт;

Непрямі — приховане дотування експортерів шляхом надання пільг зі сплати податків, пільгових умов страхування, позик за заниженою ставкою, повернення імпортних мит тощо;

Прямі — безпосередні виплати експортеру після здійснення ним експортної операції на суму різниці його витрат і отриманого ним доходу.

Тарифна ескалація — збільшення рівня митного оподаткування товарів за ступенем зростання їх обробки.

Технічні бар'єри — приховані методи торгової політики, які виникають у зв'язку з тим, що національні технічні, адміністративні та інші норми і правила побудовані так, щоб перешкоджати ввозу товарів з-за кордону.

Торговий договір — вид міждержавних угод, який встановлює принципи і режими двосторонньої торгівлі.

 

 
Top! Top!