Помощь в учебе и работе
Главная Термины БАЗОВІ ТЕРМІНИ ПО ДИСЦИПЛІНІ «МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА» ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ У МІЖНАРОДНІЙ ЕКОНОМІЦІ
 
 

БАЗОВІ ТЕРМІНИ ПО ДИСЦИПЛІНІ «МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА» ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ У МІЖНАРОДНІЙ ЕКОНОМІЦІ Печать E-mail

БАЗОВІ ТЕРМІНИ ПО ДИСЦИПЛІНІ «МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА» ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ У МІЖНАРОДНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Абсорбція – витрати резидентів, враховуючи уряд, на вітчизняні та іноземні товари і послуги. А = С + І,

Де С – споживання (домашніх господарств, підприємств, уряду);

І – внутрішні інвестиції (капіталовкладення).

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – Додана вартість, що отримана резидентами всередині країни. GDP = (C + I) + (X – IM)?

Де X – експорт товарів та не факторних послуг; ІМ – імпорт товарів та не факторних послуг.

Валовий національний дохід – Це валовий національний продукт, який використовується на накопичення і споживання і включає чисті трансфери з-за кордону.

GNDP = GNP + NT = (C + I) + (X – IM + NY + NT),

Де GNP – валовий національний продукт; NT – чисті трансферти з-за кордону; NY – чистий факторний дохід з-за кордону.

Валовий національний продукт (ВНП) — це сума доданої вартості, яка виготовлена всередині країни, і чистого факторного доходу з-за кордону.

GNP = GDP + NY = (C + I) + (X – IM + NY + NT),

Види макроекономічних рахунків:

Поточні рахунки — відображають вартість обсягів виробництва товарів і послуг, створення доходу, його розподіл, перерозподіл і використання на споживання або заощадження;

Накопичувальні рахунки — відображають придбання і продаж фінансових і нефінансових активів і пасивів інституційними одиницями;

Балансові рахунки — показують вартість активів і пасивів на початок і кінець звітного періоду.

Групи країн у міжнародній економіці — індустріальні країни, країни з перехідною економікою, країни, що розвиваються.

Заощадження (зауіп£8 — 8) — частина ВНД, яку не було спожито.

S = GDI – С = Y - C.

Запаси — характеризують остаточну величину будь-якого показника на певний момент часу.

Зв'язок між бюджетним та зовнішнім Секторами — виявляється в залученні зовнішніх джерел фінансування бюджетного дефіциту у вигляді кредитів урядові з боку урядів інших країн і міжнародних фінансових організацій, який відображається на рахунку операцій з капіталом платіжного балансу.

F = Fd + Fe

Де F — фінансування бюджету; Fd — внутрішнє фінансування;

Fe — зовнішнє фінансування.

Зв'язок між грошовим та зовнішнім секторами — виявляється в тому, що оскільки джерелами міжнародного фінансування дефіциту поточного платіжного балансу є приплив капіталу з-за кордону і/або використання міжнародних державних резервів, кожна операція банківської системи відображається в платіжному балансі країни — у рахунку руху капіталу або в загальному балансі:

ΔR = Y – A + ΔFI ,

Де ΔR — міжнародні державні резерви; ΔFI — приплив капіталу з-за кордону.

Зв'язок між реальним та зовнішнім секторами — виявляється в тому, що будь-який дисбаланс внутрішніх доходів та витрат, заощаджень та інвестицій всередині країни відображається на стані поточного платіжного балансу із зарубіжними країнами.

САВ = S - I.

Інституційна одиниця (10) — це економічний агент, котрий може володіти товарами та активами, мати економічні зобов'язання і від свого імені здійснювати угоди з іншими агентами; види:

Домашні господарства — всі фізичні особи, які діють в економіці, продають свою робочу силу, виробляють і споживають ринкові товари і послуги;

Неприбуткові інститути — юридичні особи, які займаються наданням неринкових послуг домашнім господарствам і засновані на добровільній участі фізичних осіб;

Нефінансові корпорації — інституційні одиниці, які займаються виробництвом товарів для ринку і нефінансових послуг (підприємства);

Урядові установи — інституційні одиниці, які, крім виконання своїх політичних функцій і функцій регулювання економіки, займаються виробництвом неринкових товарів і послуг для індивідуального та колективного споживання і перерозподілом доходів;

Фінансові корпорації — інституційні одиниці (банки, фінансові компанії), які здійснюють фінансове посередництво або допоміжні фінансові послуги.

Керівні грошові органи — центральний (державний, національний) банк, який емітує національну валюту, зберігає державні золотовалютні резерви і керує всім грошовим сектором економіки.

Комерційні банки — банки, які залучають кошти вкладників і видають їх під відсоток позичальникам.

Країни з перехідною економікою— 28 держав Центральної та Східної Європи і колишнього СРСР, які переходять від централізовано-планової до ринкової економіки.

Країни індустріальні — 24 промислово розвинуті країни (ПРК) Північної Америки, Західної Європи і Тихоокеанського басейну з високим рівнем доходів.

Країни, що розвиваються — 132 держави Азії, Африки, Латинської Америки, які характеризуються низьким і середнім рівнем доходів.

Макроекономічні операції:

Внутрішні — операції, які здійснюються між 10 всередині однієї країни;

Міжнародні — операції, які здійснюються між 10 декількох країн;

Нефінансові (реальні) — охоплюють операції з виробництва та придбання товарів та послуг (передача товарів, рух доходу, неоплачені трансферти);

Фінансові — операції, що мають на увазі зміни в активах та пасивах, враховуючи обмін одних фінансових активів на інші.

Міжнародна економічна операція — це угода між інституційними одиницями, яка передбачає передачу права власності на матеріальні або фінансові активи чи надання послуг.

Нерезидент – усі інституційні одиниці, які постійно знаходяться на території іноземної держави, навіть якщо вони є філіалами інституційних одиниць даної країни.

Потоки руху грошових коштів – Схема функціонального і статистичного взаємозв’язку основних секторів економіки і джерел їх фінансування.

Поточні операції платіжного балансу - сума показників торгового балансу (експорт товарів мінус їх імпорт), чистого факторного доходу і чистих трансфертів.

Резидент — усі інституційні одиниці, які постійно знаходяться на території певної країни, незалежно від їх громадянства або належності капіталу

Сальдо бюджету — різниця між сумою надходжень до бюджету і загальною сумою його витрат.

Бюджетний сектор— називається також урядовим, державним, або фіскальним, сектором, звужено представлений державним бюджетом, служить передусім для перерозподілу доходів. Витрати державного бюджету є складовою агрегованого попиту.

Зовнішній сектор— включає операції із зарубіжними країна
ми кожного із секторів і відображається в платіжному балансі.

Грошовий сектор — називається також фінансовим, або банківським, сектором; представлений грошовими потоками, які проходять через центральний і комерційні банки.

Реальний сектор — називається також приватним нефінансовим сектором і включає домашні господарства і недержавні нефінансові підприємства. Цей сектор забезпечує виробництво і пропозицію товарів країни на її внутрішній і на світовий ринок. Він же висуває попит на товари з метою як особистого, так і
виробничого споживання.

Система національних рахунків — це сукупність міжнародно визнаних правил обліку економічної діяльності, які відображають всі основні
макроекономічні зв'язки, включаючи взаємодію національної і
міжнародної економіки.

Зовнішнє фінансування бюджету — надання певній країні іншими країнами нових позик за вирахуванням сум погашення основної заборгованості.

Внутрішнє фінансування бюджету— звичайно здійснюється шляхом надання банківських і небанківських позик.

Чистий внутрішній продукт — сума національного доходу і непрямих

Податків.

Чистий факторний дохід — різниця доходів від використання факторів виробництва, які знаходяться за кордоном і є власністю
резидентів, і виплат нерезидентами за використання факторів
виробництва в даній країні, які їм належать.

Неприбуткові інститути— юридичні особи, які займаються наданням неринкових послуг домашнім господарствам і засновані на добровільній участі фізичних осіб.

Не фінансові інститути— інституційні одиниці, які займаються виробництвом товарів для ринку і нефінансових послуг (підприємства).

 

 
Top! Top!